Активісти запропонували уряду та парламенту 11 кроків для захисту прав людини в умовах збройного конфлікту
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Активісти запропонували уряду та парламенту 11 кроків для захисту прав людини в умовах збройного конфлікту
Неформальна коаліція правозахисників презентувала два напрацьовані нею документи — «11 пріоритетних кроків на 2022 рік у сфері захисту прав людини в умовах збройного конфлікту» і «Дорожню карту законопроєктів». У коаліцію увійшли Центр прав людини Zmina, громадські організації «Донбас SOS», «КримSOS», «Громадський холдинг “Група впливу”», благодійні фонди «Право на захист», «Восток-СОС», Stabilization Support Services, а також Кримська правозахисна група.
На думку правозахисників, влада має зробити такі кроки:
- Запровадити послідовну санкційну політику щодо осіб, причетних до політично мотивованих переслідувань українців і порушення прав людини.
- Ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду.
- Удосконалити систему розшуку зниклих безвісти в умовах збройного конфлікту.
- Запровадити позасудову процедуру визнання актів цивільного стану (зокрема фактів народження та смерті) на тимчасово окупованих територіях.
- Забезпечити справедливу компенсацію за знищене чи пошкоджене майно внаслідок збройного конфлікту.
- Покращити доступ до освіти для мешканців тимчасово окупованих територій.
- Створити умови для системного захисту та соціальної підтримки осіб і сімей, позбавлених свободи на окупованих територіях і в РФ.
- Змінити підходи до призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам.
- Створити умови для оформлення українських паспортів для мешканців ТОТ.
- Забезпечити належний доступ до медичних послуг уздовж лінії розмежування.
- Скасувати дозвільний порядок перетину лінії розмежування.
Деталі кроків, аргументи «за» та відповідальні за них описані в документі.
Для втілення частини кроків у «Дорожній карті законопроєктів» правозахисники назвали шість ініціатив, які у 2022 році варті підтримки народних депутатів, чотири рекомендували повернути на доопрацювання (або допрацювати після ухвалення в першому читанні), а 11 — відхилити. Наразі більшість згаданих законопроєктів опрацьовуються в комітетах, частина — очікує на розгляд у першому чи другому читанні. Як зазначили організатори, захід присвятили початку сьомої сесії Верховної Ради ІХ скликання, яка стартувала 1 лютого.
Нагадаємо, колишня журналістка і правозахисниця Марія Томак очолила Офіс Кримської платформи та розповіла «Детектору медіа», як вона продовжить захищати права людини на державній посаді, а також як журналістика й активізм поєднуються в її роботі.
Фото: zmina.ua
