Українські суди дедалі частіше визнають соціальні мережі, чати та блоги громадським місцем, через що підліткові скандали в тіктоку, створення образливих стікерів у телеграмі чи публікація фото вчителів без їхнього дозволу тепер караються як дрібне хуліганство. Про це йдеться в третьому моніторингу цифрових прав в Україні, який протягом березня — травня 2026 року провела ГО «Платформа прав людини» (ППЛ).

Стаття 173 Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП) встановлює адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій.

Одну із таких справ (№ 583/844/26) розглянув 25 березня Охтирський міськрайонний суд Сумської області. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, чоловіка звинуватили в тому, що він умисно опублікував на своїй сторінці у фейсбуці відеозапис, в якому висловлювався нецензурною лайкою та образливими словами в бік мера Охтирки.

Суд закрив провадження у цій справі у звʼязку з відсутністю в діях чоловіка складу адміністративного правопорушення. Водночас він зробив висновок, що оскільки соцмережі, чати, форуми та блоги відкриті для взаємодії між людьми, то є всі підстави визнавати їх громадським місцем, коли йдеться про вчинення індивідами адміністративних правопорушень і злочинів, що посягають на громадський порядок.

Суд постановив, що інформація, яку чоловік поширив у своєму фейсбуці, не містить закликів до порушення громадського порядку — вона є не фактичним твердженням, а є оціночним судженням, правдивість чи неправдивість яких не підлягає спростуванню чи доведенню.

Окремо суд наголосив на тому, що потерпілий — міський голова Охтирки — є посадовцем, а межі «допустимої інформації» щодо них можуть бути ширшими, порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

В іншій справі (№ 514/339/26) неповнолітнього звинуватили в тому, що він поширив в інстаграмі фотознімки неповнолітньої дівчини у спідній білизні, які супроводжувались принизливим та неправдивим написом про надання нею інтимних послуг. Суд кваліфікував дії хлопця як дрібне хуліганство, адже той вживав «нецензурну лексику», чим виявив явну неповагу до суспільства та принизив честь і гідність дівчини.

Суд зауважив, що розповсюдження зазначеної інформації відбулось у соціальних мережах, до яких має вільний доступ необмежене коло людей. Тому, на його думку, останні можуть бути визнані громадським місцем.  За вчинення дрібного хуліганства до правопорушника застосували попередження.

За словами правозахисників, описана у звіті судова практика показує, що суди сформували сталий підхід до тлумачення поняття «громадське місце», поширивши його зокрема на інтернет. Правозахисники назвали аргументи судів у наведених справах ґрунтовними і такими, що враховують виклики сьогодення та щоденне використання цифрових технологій.

«Необхідність регулювання суспільних відносин із врахуванням стану використання цифрових технологій та їхнього впливу на суспільне життя, на наш погляд, є беззаперечною. А тому важливо мати якомога більше аргументів як "за", так і "проти", щоб забезпечити належний правовий захист у цій сфері», — додали у ППЛ.

Повну версію третього звіту про стан цифрових прав в Україні читайте за посиланням.

Нагадаємо, раніше експерти ГО «Платформа прав людини» зафіксували визнання судами права підозрюваних на анонімність до набрання вироком законної сили, попри суспільний інтерес. 

Фото: Unsplash