Згідно з Єдиним реєстром судових рішень, 29 вересня Касаційний цивільний суд скасував рішення судів перших двох інстанцій у справі за позовом ексзаступника глави Адміністрації президента Віктора Януковича Андрія Портнова.

Верховний Суд підтримав касаційні скарги відповідачів — голови правління громадської організації «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна, Офісу Генерального прокурора та 24 каналу (ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс»). Суд погодився, що оприлюднена інформація не порушує принципу презумпції невинуватості, не звинувачує позивача у кримінальному правопорушенні, а «лише вказує на його зв'язок із кримінальним провадженням, яке було закрито внаслідок визнання неконституційною статті 3682 КК України». Постанова суду касаційної інстанції остаточна, її не можна оскаржити в Україні.

Нагадаємо, Андрій Портнов у липні 2019 року подав позов про захист честі, гідності та ділової репутації проти голови правління ГО «Центр протидії корупції» Віталія Шабуніна, Генеральної прокуратури України та 24 каналу. Він вимагав визнати недостовірною інформацію, озвучену в програмі «Право на гідність» 14 червня 2019 року.

Предметом спору став фрагмент допису у фейсбуку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про 65 закритих проваджень після визнання неконституційною норми статті 369-2 Кримінального кодексу (незаконне збагачення). «З метою уникнення спекуляцій та припинення інформаційних вкидів щодо «фігурантів» вказаних розслідувань, надаємо перелік всіх закритих кримінальних проваджень за ознаками злочину, передбаченого статтею 3682 КК України за хронологією їх реєстрації в ЄРДР: … 32. Кримінальне провадження від 27 листопада 2017 року щодо незаконного збагачення радника Президента України на суму 26 млн грн (грошові активи). Закрито 06 березня 2019 року на підставі пункту 4 частини першої статті 284 КПК України», — дописала Генеральна прокуратура.

В основу претензій до Віталія Шабуніна і 24 каналу лягли слова автора і ведучого програми. Віталій Шабунін прокоментував визнання неконституційною статті про «незаконне збагачення» і, розмірковувавши про нові законопроєкти, додав: «забрати майно можна буде в Портнова, кримінальне провадження про незаконне збагачення якого на суму 26 мільйонів було закрито. Але матеріали про ці статки залишилися, тож можна спробувати дістати їх за цією новою процедурою цивільної конфіскації».

Печерський суд Києва 14 липня вирішив задовольнити позов, зобов'язав визнати інформацію недостовірною та спростувати на інтернет-ресурсах відповідачів. «Стверджувати про те, що дієздатна особа, <…>, що не перебуває в статусі підозрюваного, має будь-який стосунок до вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується, є неможливим. Існування кримінального провадження <…>, в якому не було складено та вручено повідомлення про підозру, не дає підстав стверджувати про те, що воно здійснювалось відносно позивача. Інформація, яка поширена відповідачами, є недостовірною та негативною, оскільки створює уявлення про позивача як особу, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення», — резюмувала суддя Тетяна Ільєва.

Відповідачі поскаржилися в суд другої інстанції. Київський апеляційний суд 9 грудня 2020 року не задовольнив апеляційну скаргу. В оприлюдненій Андрієм Портновим постанові мотивація судді для відмови не вказана. Постанова не доступна до перегляду в реєстрі судових рішень.

Далі Офіс Генерального прокурора, 24 канал і Віталій Шабунін повідомили про намір оскаржувати постанову апеляційного суду у Верховному Суді. Аргументи їхніх скарг такі:

• ОГП: в оприлюдненій інформації не називали конкретно Андрія Портнова: «САП проінформувала громадськість про результати розслідування ряду кримінальних проваджень за певними фактами, а не зазначала про винуватість».
• 24 канал: «Саме по собі кримінальне провадження не є звинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, не має негативного навантаження, а лише вказує на етап доказування певних обставин і може завершуватись як доведенням вини особи, так і встановленням її невинуватості».
• Віталій Шабунін додав, що поширена інформація не порушила принципу презумпції невинуватості та є суспільно важливою, адже стосується публічної особи. Голова ЦПК сказав, що під час програми використовував ті ж мовні засоби, що й слідчий суддя в ухвалі, розміщеній на порталі «Судова влада».

Натомість адвокатка Андрія Портнова в поданому відзиві касаційної скарги вказала, що «поширена відповідачами інформація не належить до оціночних суджень чи критики, а містила повідомлення про факти, яких не існувало».

Верховний Суд погодився з аргументом ОГП і додав, що подальші інтерпретації повідомлення журналістами не є відповідальністю Офісу чи САП. Він акцентував, що суди попередніх інстанцій не помітили, що ЗМІ поширювали інформацію про провадження ще до публікації САП. Загалом Верховний Суд постановив, що попередні рішення в справі були помилковими і не знайшов підстав визнавати інформацію недостовірною.

Фото: ЦПК