Організації громадянського суспільства закликали парламент ухвалити проєкт закону «Про публічні консультації» № 4254 за основу в першому читанні, — відкритий лист оприлюднила Коаліція Реанімаційний пакет реформ на сайті. 

«Однією з найдієвіших форм залучення громадян є публічні консультації. Проте питання їхнього проведення в Україні унормоване вкрай фрагментарно. Порядок проведення консультацій з громадськістю щодо формування та реалізації державної політики, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 3 листопада 2010 р. No 996, має обов’язковий характер лише для органів виконавчої влади (але без юридичних наслідків недотримання), не поширює свою дію на інші державні органи, а також має виключно рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування. Це перешкоджає реалізації права громадян на участь у розробленні та ухваленні рішень, створює умови для ухвалення непрозорих і неякісних рішень», — йдеться в листі.

Законопроєкт про публічні консультації № 4254 пропонує зобов’язати президента, парламент, міністерства й інші органи влади та місцевого самоврядування проводити публічні консультації щодо всіх проєктів нормативних актів і стратегічних документів, — зазначили автори листа. Консультації мають організовуватися на принципах участі, відкритості та прозорості, доступності, підзвітності, ефективності, пропорційності.

Законопроєкт також передбачає створення єдиного вебпорталу публічних консультацій, проведення електронних, адресних консультацій та публічних обговорень відповідно до міжнародних стандартів, — наголосили в РПР. 

На момент публікації лист підтримали 3 організації: Коаліція РПР, ГО «Сильні громади», Українська Асоціація центрів підтримки бізнесу. Підписати його можна за посиланням.

Нагадаємо, проєкт закону «Про публічні консультації» № 4254 — результат кількарічного партнерства представників органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій. Закон чітко визначатиме строки проведення публічних консультацій, перелік питань, щодо яких консультації мають проводитися обов’язково, формати комунікації з громадянами.

У жовтні 2020 року проєкт погоджений урядом і 23 жовтня зареєстрований у парламенті. Експерти Апарату Ради зауважили, що він потребує доопрацювання. Зокрема, слід передбачити фінансові та людські ресурси для ефективної роботи зазначених механізмів участі громадян, уточнити строки й місце проведення консультацій, їх учасників тощо.

Законопроєкт включили в порядок денний 4-ї сесії ВР, однак не встигли розглянути. Проєкт закону знову опинився серед завдань для парламентарів — експерти РПР назвали його розгляд однією з найочікуваніших подій 5-ї сесії Ради.

Публічна підтримка законопроєкту №4254 входить в одну з адвокаційних кампаній Платформи за правові реформи для організацій громадянського суспільства. Спільноту однодумців презентували 23 лютого 2021 року. Мета — реалізувати рекомендації, закріплені Карті правових реформ для громадянського суспільства, створеній у 2020 році зусиллями більше 250 експертів і представників сектору. У ній зосереджена стратегія розвитку правового середовища для ОГС на 2021—2025 роки. «Карту» презентували в червні 2020 року, упродовж липня тривало її обговорення в регіонах, а 30 вересня розробники представили фінальний варіант дороговказу реформ. Також ЦЕДЕМ презентував цифровий інструмент моніторингу за виконанням Карти правових реформ для громадянського суспільства.

Водночас сектор очікує на ухвалення урядової Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021—2026 роки. Про хиби та переваги проєкту нової Стратегії ми поговорили з Максимом Лацибою, експертом УНЦПД. Виконання чинної Стратегії прокоментував Олександр Ярема, Державний секретар Кабміну.

Ілюстрація courses.ed-era.com