Шоу «Нові лідери» на ICTV виявилося одним із найприємніших сюрпризів телевізійного 2018 року. Програма сама стала втіленням того, чого вимагала від нової української еліти. Прозорість, конструктивність, високоінтелектуальність, уміння виправляти власні помилки — усе це дозволило «Новим лідерам» не лише позбутися ореолу «проекту Пінчука», а й, цілком можливо, стати взірцем для колег.

Фінальний випуск «Лідерів» глядачі ICTV побачили 15 листопада. Перемогу на проекті здобув Максим Бородін, активіст та депутат міської ради Маріуполя, який витратить виграний мільйон гривень на боротьбу із забрудненням довкілля промислових міст України.

До свого першого ефіру «Нові лідери» підійшли із презумпцією вини. Шоу створювалося у співпраці групи StarLightMedia, яка належить олігарху Віктору Пінчуку, та чотирьох десятків громадських організацій, одну з яких пов’язали з народним депутатом з «Опозиційного блоку» та екс-головою адміністрації Януковича Сергієм Льовочкіним. Та навіть якщо не зважати на «вуха», які стирчать із проекту, громадськості просто не вірилося, що активістів і політиків може сформувати реаліті-шоу. А позиціювали програму саме так: «Стартап для майбутніх політиків, громадських діячів та держслужбовців». Ми не знаємо, чи хотіли організатори відкинути подібні закиди, чи планували змагання таким від початку, але відповіддю «Лідерів» на цю упередженість суспільства стали безпрецедентні рівні прозорості та прискіпливості відбору.

Не довіряєте кастингу? Отже фінальний відбір учасників будуть здійснювати, зокрема, керівниця «Опори» Ольга Айвазовська, координаторка КримSOS Таміла Ташева і виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин. Не довіряєте самим учасникам? Вони на другому ж ефірі пройдуть детектор брехні. Не довіряєте детектору брехні? У півфіналі інтерв’ю з кожним конкурсантом проведуть досвідчені інтерв’юери Вадим Карп’як, Оксана Соколова та Павло Казарін. Після останнього випробування «лідери» виглядали саме так, як і мають виглядати люди, у яких питають, що ті робили в анексованому Криму. І якщо ви до фіналу нарешті повірили учасникам, але досі сумніваєтеся в їхніх проектах, то в заключному ефірі ініціативи розберуть та прокоментують профільні експерти й чиновники.

В останній програмі Сергій Замідра, селищний голова Немішаєва, хотів покласти потенційно виграні гроші в банк та використовувати відсотки з них для різноманітних смарт-проектів. Він надихався прикладом Фонду Богдана Гаврилишина. Експерти нагадали йому, що кошти Гаврилишина в банку «згоріли», а сам мільйон, якщо його планують просто покласти на рахунок, виглядає не таким і потрібним.

Максим Бородін, маріупольський міський депутат, хотів витратити мільйон на закупівлю обладнання для своєї програми боротьби за чистоту міст, але експерти вказали йому, що подібні пристрої можуть не підійти для коректного тривалого спостереження. Ольга Матюшина, селищна голова Коцюбинського, мала окрему цікаву історію: вона хотіла зберегти місцевий ліс, але кошти на це начебто вже виділила держава. Тож потенційно виграний мільйон чиновниця планувала віддати на втілення проекту іншого учасника на території своєї громади. До обох цих ініціатив критичних зауважень не виникло, але Ольгу запитали, чому вона так часто змінює керівників свого управління ЖКГ (деякі працювали близько місяця). Крім фіналістів, в останній програмі також надали слово двом учасницям, які відмовилися від потрапляння в десятку через затрати часу й невідповідність суми нагороди довгостроковим потребам їхніх проектів, але все одно отримали медійну підтримку від StarLightMedia.

Марку тримав і ведучий Сергій Притула. Комік та ведучий розважальних шоу (і ваших свят:)) від кастингів і до останньої програми виступав у серйознішому амплуа. Із уст пана Сергія сипалися терміни, назви профільних державних органів та логічні уточнювальні запитання. Він допомагав експертам вибити з учасників відповіді, а конкурсантам добре виступити перед глядачами. Навіть відносно рідкісні жарти не видавали в ньому того Сергія Притулу, до якого ми звикли. Притула був органічною частиною програми й додав їй необхідної енергії. Адже, погляньмо правді в очі, навіть «Свобода слова» інколи буває більш розважальною, ніж «Нові лідери». Хоча й тут до фіналу дійшли самі політики: двоє сільських голів і міський депутат.

Тут виникає питання до самоідентифікації «Лідерів». Адже, здається, шоу на ходу змінило методи взаємодії з учасниками.

Як ми вже писали, перший випуск програми сильніше, ніж потрібно, скидався на типове реаліті: конкурсанти отримали завдання, які мали проявити їхні якості та чогось навчити. Ішлося про допомогу селянам, яку потім розкритикували експерти, паралельно давши лідерам корисні поради на майбутнє. Тоді було схоже, що проект намагається більше формувати лідерів, ніж відбирати найкращого менеджера. Але змонтовані за канонами «X-фактору» випробування виявилися надто «жовтими» й неконструктивними, тож від них відмовилися й перемістили всі події у студію. Разом із цим змістився й акцент програми: для учасників почався поглиблений кастинг. «Лідери» проходили детектор брехні та спілкування з журналістами: з них обирали найчеснішого. На ще одній програмі конкурсанти висловлювали думки щодо актуальних проблемних питань: від смертної кари до легалізації легких наркотиків. Виходить, глядачі оцінювали їх за поглядами. У фінальному змаганні аналізували проекти учасників та реалістичність їх втілення.

Отже, на всіх програмах, крім першої, лідери проходили тестування, але майже не здобували нових навичок. Крім, звісно, навичок публічних виступів і окремих порад від експертів. Тож це було радше змагання сформованих лідерів, ніж школа лідерства. Тоді який це «стартап для майбутніх політиків, громадських діячів та держслужбовців»? Адже у фіналі й так зійшлися троє народних обранців, двоє з яких ще й громадські активісти. Двом із них також не був конче потрібен призовий мільйон.

Можливо, для другого сезону (а це шоу заслуговує на продовження) організаторам слід розробити конкурси, які не лише відбиратимуть найдостойнішого, але й допомагатимуть майбутнім лідерам та глядачам набути нового досвіду, навичок, знань. Перша програма, незважаючи на сумнівної якості сюжети, впоралася з цим. Під час студійного обговорення й роботи над помилками за результатами «польових робіт» експерти давали конкурсантам чіткі поради: як забезпечувати системні зміни, до яких популістських кроків не слід вдаватися, що дозволено й заборонено робити під час виборчих перегонів.

Що ж до перегонів у самому шоу, то для фінального випуску «Нові лідери» змінили свою систему голосування. Раніше лінії відкривалися з першої хвилини, тож в учасників, які виступали останніми, лишалося найменше часу від завершення виступу до закриття голосування. Можливо, це лише збіг, але в півфіналі, наприклад, шоу покинули якраз двоє тих, хто виступав останнім. У заключній програми голосування почали після презентації всіх учасників. А кандидатура переможця шоу стала справжнім подарунком для фанатів теорій змови. Мільйон на каналі Пінчука отримав чоловік, який бореться зі шкідливим упливом підприємств Ахметова. Й очолює маріупольську фракцію «Сили людей», яка, найімовірніше, йтиме на наступні парламентські вибори. Проте творці шоу подбали про те, щоб усе це не виглядало як політичне замовлення.

Членкиня відбіркового комітету Світлана Матвієнко сказала, що програма продемонструвала безпрецедентну відкритість і стандарти відбору, які, мабуть, не змогли би пройти чинні політики. Її колега Андрій Вишневський заявив, що проект виконав свою головну мету: знайшов людей, які продемонстрували, як можна брати на себе відповідальність, долати страх і вступати в боротьбу із сильнішими противниками. Це були приклади відповідального громадянства та лідерства.

Чи були «Нові лідери» ідеальними? Звісно, ні. Музичний супровід застарілий і відгонить шоу «Україна має талант» (пафос, пафос, пафос та дабстеп на словах про прогресивного Сергія Замідру). Можливо, варто було відфільтрувати менш достойних ще під час кастингу, аби люди із сумнівними джерелами доходів не виходили в півфінал. У місцевому голосуванні варто було би посилити роль експертів: це і глядачам покаже, за якими критеріями робиться вибір, і учасників стимулюватиме ще більше думати про конструктивність, а не про те, як сподобатися глядачам.

На фоні всіх трансформацій, яких це шоу зазнало протягом тижнів, легко віриться, що надалі воно стане ще кращим. Адже «Нові лідери» мають дві дуже важливі лідерські якості: вони самокритичні й роблять усе, щоб їм довіряли.