Лідери МГО «Інтерньюз-Україна», Комітету виборців України, Фонду «Демократичні ініціативи», Фонду «Європа ХХІ», Українського незалежного центру політичних досліджень, Комітету «Рівність можливостей», ГО «Детектор медіа» не сумніваються в тому, що вибори-2006 вперше у новій історії України були демократичними, в чому є і їх власна заслуга.

Фонд «Демократичні ініціативи» відслідковував електоральні симпатії українців протягом усієї виборчої кампанії. Разом з Центром Розумкова та Інститутом соціології ФДІ реалізував масштабний проект «Національний екзит-пол», результати якого фактично співпали з даними Центральної виборчої комісії. За словами Ілька Кучеріва («Демократичні ініціативи»), це допомогло телеканалам у виборчу ніч подавати більш виважену інформацію: «Всі телешоу були більш об’єктивними, оскільки під час ведення дискусій спиралися на результати екзит-полів».

Безпосередньо моніторингами ЗМІ займалися Комітет «Рівність можливостей» та ГО «Детектор медіа». Комітет моніторив ЗМІ у 24 регіонах України, не оминаючи навіть районні газети. Олександр Чекмишев («Рівність можливостей») відзначив, що діяльність медіа на цих виборах загалом носила демократичний характер: «Телеканали намагалися давати збалансовану інформацію. Менше використовувалось маніпуляційних технологій».

Ці ж позитивні тенденції відстежили й моніторинги ГО «Детектор медіа». Нагадаємо, «ТК» проводила два моніторинги: перший стосувався новин провідних телеканалів, а другий - регіональних, для представлення ситуації у 6 регіонах. «Моніторинг проводився за методикою, розробленою експертами «ТК», - зазначала Галина Усатенко («Детектор медіа»), - «Відслідковувалось, наскільки інформація каналів відповідає професійним критеріям: об’єктивністі, збалансованісті, простоті та виваженості, відокремленню каментарів від фактів тощо». Тижневі огляди розміщувались на сайті та у журналі «ТК». «Телеканали менше позиціонували себе з точки зору власників, до дискусійних програм залучали експертів з неурядових організацій. ICTV навіть намагався представити вибори на місцевому рівні», - наголошувала Г. Усатенко. Хоча не обійшлося і без тривожних симптомів. До таких вона віднесла «надмірну чутливість телеканалів до провокаційних інформаційних приводів»: «Наприклад, розслідування РТР щодо існування таємної в’язниці під Києвом».

Олександр Чекмишев виявив дві негативні тенденції: по-перше, парламентські вибори відбуваються в атмосфері боротьби гасел та брендів, а не механізмів і дискусій стосовно розв'язання проблем, які цікавлять суспільство; і по-друге вибори пройшли без повноцінних національних дебатів.

Однак, попри це «Інтерньюзу» вдалося провести теледебати на регіональному рівні.«Ми організували дебати на багатьох регіональних каналах, зокрема, це вдалося зробити в Донецькій області (Макіївка). Також дебати відбулися на державних телеканалах (дебати на Луганській ОДТРК та «Прояв часу» на УТ-1)», – наголошує Костянтин Квурт («Інтерньюз»).

Також експерти відзначили значний внесок у демократизацію виборів Інституту

медіа права. Його директор Тарас Шевченко був головою Незалежної експертної ради з питань діяльності медіа під час виборів, яка давала експертні оцінки роликам передвиборчої агітації, чим полегшила роботу ЦВК та Нацради.

Просвітою виборців займалися «Комітет виборців», «Європа ХХІ» та «Інтерньюз». Останній готував ролики соціальної реклами. А «Європа ХХІ» сприяла поінформованості виборців як традиційними методами, випускаючи буклети та книжки, так і неординарними, проводячи дискотеки для молоді. Остання проявляла інтерес до процесу виборів, але її не цікавили партійні програми, більше займало те, як себе позиціонували керівники партій.

Однак лідери громадських організацій відзначали й певні недоліки виборчої компанії, оскільки вдалося зробити таки не все. Насамперед, це недостатня просвітницька компанія «Ми переоцінили виборців», - підкреслює Чекмишев, - «ЗМІ реагували тільки на інформаційні приводи і ставали елементами піару, замість того, щоб роз’яснювати реалістичність обіцянок політиків».

Ігор Попов (Комітет виборців України) до недоліків роботи громадської ініціативи відносив слабку координацію донорських інституцій. Також, за його словами, провалилась робота Громадської ради з питань забезпечення реалізації виборчих прав громадян на виборах 2006 року, оскільки вона почала працювала запізно, а її робота була здебільшого „декоративною”. Так і не була створена ГР при ЦВК.

Багато колізій перед медіа ставив новий закон «Про вибори народних депутатів». «Закон був написаний не під демократичні вибори і ставить в жорсткі рамки самі ЗМІ», - зазначає Костянтин Квурт. Оскільки, приміром, навряд чи можна забезпечити рівний доступ до ефіру 45 партій. Не сприяв закон і проведенню теледебатів. «Не вдалось розвести в часі місцеві вибори і вибори до ВР. Це ускладнило роботу на всіх рівнях»,- наголошує Дмитро Крикун («Інтерньюз»), - оскільки положення законну про вибори народних депутатів різняться від статей закону про вибори до місцевих рад, а інколи й суперечать їм. Демократичні вибори стали своєрідною палицею з двома кінцями, тому що вони з поміж іншого сприяли і корупції серед менеджерів та журналістів. Зокрема К. Квурт наголосив: «Демократичні вибори показали, що багато грошей може йти в руки телеорганізаціям. Я би назвав це корупцією. Бо більшість проектів наших телеканалів не спрямовувалась на просвіту виборців. чимало було й оплачених ефірів».

Також, на думку експертів, українська влада була неготовою до демократичних виборів. Саме тому представники громадських організацій й надалі працюватимуть задля утвердження демократії та боротимуться за європейську інтеграцію України. На часі роздержавлення ЗМІ та створення СМ: розробка державної програми розвитку медіа, законодавчі напрацювання та боротьба з корупцією.