Благодійний фонд «Голоси дітей» спільно з фотографкою Мартою Сирко презентував у Музеї історії міста Києва фотопроєкт про життя дітей під час війни «Ниточка: Трансформація замість зламаності», що демонструє: пережите формує їхній досвід, але не визначає майбутнє. Про це повідомила комунікаційна команда організаторів заходу.

Експозиція містить портрети 15 дітей та їхні особисті історії. Одна з учасниць проєкту — 18-річна Ліза, яка два роки прожила в окупованих Олешках, поділилася:

«Наприкінці січня 2024 року росіяни вкотре обстрілювали Україну з Олешок. Я пам’ятаю той день до дрібниць. Десята ранку. Я поставила воду на каву й почула вибухи. Вони ставали все ближче й ближче. Ми з молодшою сестрою швидко заховалися за двома стінами, бо розуміли: бігти в підвал через вулицю немає часу, і це смертельно небезпечно. Останній вибух був настільки близько, що в нашому будинку вилетіли вікна, було чутно, як уламки б’ють по даху. Це стало поворотним моментом». 

За словами дівчини, війна зробила її сильнішою і свідомішою.

«Працюючи над “Ниточкою”, я думала про трансформацію. Про той момент, коли людина ще вразлива, але досвід, який вона отримала, вже змінює її й робить значно сильнішою. Мені було важливо створити простір без жалю й без драматизації. Простір тиші. Бо саме в тиші стає видно внутрішню опору. Ці портрети — не про травму як кінцеву точку. Вони — про процес. Про нову форму сили, яка народжується з досвіду втрати. І про нитку, що з’єднує дитину з її пам’яттю, мрією та майбутнім», — розповіла фотографка проєкту Марта Сирко.

У межах презентації відбулася панельна дискусія «Трансформація замість зламаності» за участі дітей проєкту, юристки Регіонального центру прав людини Катерини Рашевської, психологині фонду Софії Стеценко та співзасновниці «Голосів дітей» Олени Розвадовської.

«Ми вже не питаємо, коли закінчиться війна, — просто живемо далі. Нам було важливо зафіксувати цю точку: як діти з різних куточків країни проживають сьогодні. Щоб хтось міг надихнутися, впізнати себе й запитати: що я можу зробити для дітей? Марта Сирко створила неймовірні портрети, а ми словами постаралися передати їхні голоси — голоси сили, віри, любові, але й невпевненості, тривоги, втрат», — зазначила Олена Розвадовська.

Виставку можна відвідати в Музеї історії міста Києва до 1 березня 2026 року.

Нагадаємо, торік у грудні стало відомо, що канадські та британські донори інвестують початкові 7 мільйонів доларів у створення центру дослідження й відновлення дитинства, пораненого війною.

• Читайте також: Навіть у розпал війни ми маємо можливості працювати на майбутнє: документування дитинства під час війни

Фото: Вікторія Набок / БФ «Голоси дітей»