Україна отримала 36 балів зі 100 можливих в Індексі сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI) за 2025 рік, продемонструвавши зростання на один бал та посівши 104 місце з-поміж 182 країн. Про це повідомила комунікаційна команда Transparency International Ukraine (TI Ukraine).

Показники більшості країн-сусідок (Молдова, Румунія, Угорщина втратили по 1 балу) та інших кандидатів до ЄС (Грузія та Туреччина втратили по 3 бали) впали, тоді як прогрес продемонстрували лише Україна та Боснія і Герцеговина.

Утім Україна все ще на 3 бали відстає від середнього показника країн-кандидаток до ЄС (39 балів) та на 6 балів від сусідньої Молдови (42 бали).

Попри зростання на бал, TI Ukraine попереджає, що зростання на бал є «авансом» владі від суспільства та міжнародних партнерів, а не наслідком сталої державної політики. На результат вплинули масові протести та суспільний резонанс у липні 2025 року, що допомогли захистити незалежність антикорупційних органів від спроб законодавчого демонтажу. 

«Минулий рік не став проривним. Ми стали свідками спроб підірвати незалежність антикорупційної системи під час війни. Цей бал — це не перемога політиків, це результат спротиву суспільства, яке не дало звернути з демократичного шляху», — сказав виконавчий директор TI Ukraine Андрій Боровик.

TI Ukraine закликає владу забезпечити незалежність антикорупційних інституцій, посилити результативність у справах про корупцію, зокрема в частині арешту та конфіскації злочинних активів, посилити інституційну спроможність і фокус НАЗК, оновити законодавство для забезпечення швидкого і якісного правосуддя, розширити залучення міжнародних експертів до роботи конкурсної комісії з добору членів ВККС та ухвалити Антикорупційну стратегію і Державну антикорупційну програму. 

«Результат CPI–2025 засвідчує мінімальний прогрес на тлі гальмування системних антикорупційних реформ. Один додатковий бал не компенсує відсутності комплексних рішень з боку влади та формує ризик втрати довіри. Подальша динаміка у 2026 році напряму залежатиме від здатності держави перейти від реактивних кроків до послідовної антикорупційної політики», — додали в TI Ukraine.

Індекс сприйняття корупції (CPI) з 1995 року розраховується Transparency International на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ.

Україна цьогоріч оцінювалася за 8 з них, що охопили період з січня 2023 по вересень 2025 року включно. Через методологічні обмеження чимало важливих подій, зокрема розслідування НАБУ і САП «Справа Мідаса», в цьому дослідженні не врахували.

Нагадаємо, 22 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12414 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин в умовах воєнного стану» з правками, згідно з якими Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) стають залежними від рішень генерального прокурора. 

Проти ухваленого Радою законопроєкту 22 липня пройшли акції протесту в Києві, Одесі, Львові, Ужгороді, Дніпрі, Сумах та інших містах. Коаліція РПР закликала президента ветувати закон. Однак увечері того ж дня Володимир Зеленський таки підписав закон про підпорядкування САП і НАБУ генпрокурору.

Представники українського громадянського суспільства оприлюднили заяву, в якій закликали Зеленського і Верховну Раду скасувати закон щодо НАБУ і САП. Автори заяви розцінили події як зрив курсу на європейську інтеграцію.

23 липня і в наступні кілька днів протести продовжилися. Українці вийшли на мітинги в Києві, Львові, Кривому Розі, Івано-Франківську, Тернополі, Харкові, Ужгороді, Одесі, Луцьку, Миколаєві, Чернігові, Кременчуку, Чернівцях, Дніпрі та Запоріжжі.

Під час вечірнього звернення 23 липня президент Володимир Зеленський сказав, що подасть до Верховної Ради законопроєкт, який «забезпечить силу системі правопорядку», але водночас матиме «всі норми для незалежності антикорупційних інституцій». 

24 липня група народних депутатів подала на реєстрацію альтернативний законопроєкт, який передбачає скасування усіх норм щодо НАБУ і САП у законі №12414.  Того ж дня законопроєкт президента Зеленського №13533 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» також опублікували на сайті Верховної Ради. 

31 липня під час засідання, яке транслювалося на ютуб-каналі, Верховна Рада проголосувала за президентський законопроєкт №13533, який відновлює незалежність НАБУ та САП, та за його невідкладне підписання головою ВР. Того ж дня президент Володимир Зеленський підписав закон.

Читайте також: 

• «Медіаімперія Офісу виявилася абсолютно безпорадною проти протестів». Опитування «ДМ»
• Промовчати чи маніпулювати? Як депутати пояснили свою підтримку законопроєкту №12414
• «Це вже не протест, це громадський контроль». Що мітингарі кажуть про новий законопроєкт щодо НАБУ і САП

Фото: Transparency International Ukraine