Автори:

Мар'яна Закусило

Керівники громадських організацій «Детектор медіа» та «Центр демократії та верховенства права» 23 листопада під час онлайн-форуму «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса», організованого Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ», висловили свої пропозиції щодо напрямків реалізації медійної реформи в Україні.

Голова «Детектора медіа» Наталія Лигачова висловила такі побажання до влади:

1. Абсолютна прозорість і публічне обговорення планів Міністерства культури та інформаційної політики запустити Euronews в Україні.
2. Робота над законопроєктом, який би унеможливив маніпуляції та фейки в українських медіа, виключно прозоро, з долученням всіх стейкхолдерів та медіаспільноти, з акцентом не на регулюванні контенту, а на інших механізмах.
3. Ухвалення в першому читанні, доопрацювання до другого читання та ухвалення законопроєкту «Про медіа».
4. Прозорість фінансування медіа, зокрема й олігархічних ЗМІ, які мають вплив на електоральний вибір.
5. Забезпечення у 2021 році повного передбаченого законом фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України та робота над законом про нову моделлю фінансування Суспільного.

Заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай окремо виділив цілі на 2021 рік і на перспективу. Наступного року він пропонує зосередитися на:

1. Десятиліття закону «Про доступ до інформації», напрацювання змін до нього та гармонізація цього закону із законом «Про захист персональних даних».
2. Прозоре обрання нового складу наглядової ради та правління Суспільного мовника.
3. Ухвалення закону «Про медіа», робота над яким ведеться вже вісім років, і це прострочені зобов’язання України перед Європейським Союзом.

Роботою на перспективу Ігор Розкладай назвав такі напрямки:

1. Прозорість фінансування медіа.
2. Адекватні механізми співпраці з міжнародними гравцями на кшталт Facebook, YouTube та інших.
3. Робота над українським контентом для дітей, якого бракує на всіх платформах. Роботу з медіаграмотності слід починати з дітей. Це довгострокова сфера, де мали б об’єднатися держава і громадянське суспільство.
4. Протидія дезінформації. Але чи потрібно ухвалювати закон, чи варто йти іншим шляхом – це питання до дискусії.

На цьому ж форумі голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв висловив сподівання, що законопроєкт «Про медіа» буде винесений на розгляд Верховної Ради в кінці 2020-го або на початку 2021 року в узгодженій з усіма зацікавленими гравцями версії та буде підтриманий у залі. У планах профільного комітету – нові редакції законів про зовнішню рекламу та про рекламу.

Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко нагадав, що 1 грудня набере чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (Тромська конвенція). Він назвав ратифікацію Україною цього документа одним з найважливіших цьогорічних досягнень у медійній реформі.

Фото надані РПР