Законопроєкти про лобізм Тимошенко і Дубінського не пройшли експертизу Апарату Ради
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Законопроєкти про лобізм Тимошенко і Дубінського не пройшли експертизу Апарату Ради
У травні-червні на порталі Верховної Ради оприлюднили висновки експертиз Апарату парламенту щодо двох законопроектів про лобізм із чотирьох, зареєстрованих у Раді, — № 3059 і № 3059-1.
Зокрема щодо проєкту закону № 3059 авторства Юлії Тимошенко та Сергія Власенка з «Батьківщини» в експертизі наведено 10 суттєвих недоліків. Цей перелік не вичерпний, але його досить, щоб повернути проєкт авторам на доопрацювання — зазначено у висновку.
На думку експертів, альтернативний проєкт про лобізм № 3059-1 авторства Олександра Дубінського та Ольги Василевської-Смаглюк зі «Слуги народу», порівняно з проєктом №3059, містить «більш вдале регламентування правового статусу суб’єктів лобістської діяльності та вимог до них, визначення більш чітких організаційних засад та умов здійснення лобістської діяльності». До частини положень, спільних для обох проєктів, зауваження експертів однакові.
Водночас експерти проаналізували істотні недоліки ініціативи нардепів «Слуги народу»:
- Проєкт передбачає правове регулювання досить вузького кола суспільних відносин без врахування більш широкого контексту та належного узгодження із законодавчими актами у суміжних сферах. Експерти наголошують: запровадження законодавчого регулювання лобістської діяльності варто пов’язати з відповідним удосконаленням антикорупційного законодавства.
- Відсутній чіткий опис лобіювання, на основі якого можна розмежувати «пропаганду певних рішень представниками громадськості» та «професійне лобіювання».
- У проєкті зустрічаються нечіткі, декларативні або недостатньо обґрунтовані за змістом положення, мають місце прогалини у запропонованому механізмі правового регулювання відносин лобізму. Йдеться про абстрактні визначення термінів, заборону сумісництва лобізму з іншими видами підприємницької діяльності, моменти звітності, організації «замовних публічних акцій» тощо.
- Деякі з запропонованих прав лобістів і форм лобістського впливу викликають сумніви з точки зору правомірності, а тому не можуть бути підтримані. Наприклад, права лобістам брати участь у засіданнях Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) у парламенті, виступати на засіданнях Комітетів. Також, на думку експертів, варто розширити перелік можливих замовників послуг лобістів, як це закріплено в законах багатьох інших держав.
- Підходи до відповідальності суб’єктів лобістської діяльності, запропоновані у проєкті, не повною мірою узгоджуються із заходами відповідальності, що застосовуються в деяких європейських країнах.
- Відсутні спроби законодавчого обмеження діяльності «тіньових» (не зареєстрованих в установленому порядку) лобістів.
В експертизі також зазначено, що втілення положень потребуватимуть додаткових видатків держбюджету, а відповідного кошторису проєкт не містить.
Експертизи решти двох законопроєктів про лобізм — №3059-2 і №3059-3 — наразі не оприлюднені.
Нагадаємо, у лютому-березні 2020 року Верховна Рада зареєструвала чотири проєкти закону про регулювання лобістської діяльності в Україні. В опитуванні «ДМ» більшість експертів провідних організацій громадянського суспільства вказали на недоліки проектів. Вони вбачають у них загрози для адвокаційної діяльності ГО, а також роботи ЗМІ та взаємодії громадськості з владою в цілому. На їхню думку, закон про лобізм в Україні наразі не на часі.
