На початку конференції Айдер Халілов з Програми «Долучайся!» представив результати моніторингу того, як громадянське суспільство в Україні реагувало на умови пандемії COVID-19:

1. Перший тренд – активізація волонтерства, відтворення локальних ініціативних груп, започаткованих під час Революції Гідності. Це представники не тільки громадських організацій, а й бізнесу. Групи підтримували лікарні, людей, які потребували допомоги.
2. Чимало організацій перебудували свою діяльність і спрямували зусилля на комунікації та відповідальне інформування про пандемію, щоб відповідати викликам. Їм вдалося відкрити нові інструменти для того, щоб розвінчувати міфи, перевіряти й доносити достовірну інформацію партнерам і людям різними способами.
3. Громадянське суспільство не перестало бути «вартовим демократії». Воно продовжує стежити, як держава виконує свої повноваження і чи вона не зловживає умовами карантину.

Виконавчий директор ІСАР «Єднання» Володимир Шейгус зауважив, що в умовах змін і втрат у світі організаціям громадянського суспільства залишається два варіанти: розгубитися або рухатися вперед. «Пандемія не залишила нам надію на повернення до стану 2019 року. Це наша з вами точка неповернення. Маємо вибір: або перечекати, поки все стабілізується, або брати ситуацію під контроль, працювати над посиленням організаційного потенціалу, вивченням найкращих практик, розвитком адаптивних спроможностей і бути повністю готовими до організації ефективної роботи в умовах невизначеності. Це все цілком можливо».

Громадянське суспільство і пандемія: результати досліджень

Учасникам презентували кілька актуальних досліджень змін у громадському секторі за час карантину:

• Опитування ІАЦ «Громадський простір» (результати оприлюднено 23 березня);
• Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва (результати оприлюднено 12 травня);
• Опитування «Реанімаційного пакету реформ» (результати оприлюднено 12 травня);
• Дослідження Програми «Долучайся!» (аналітику оприлюднено 18 травня).

За даними опитування РПР, абсолютна більшість громадських організацій в Україні (97 %) продовжують працювати в умовах пандемії коронавірусної інфекції COVID-19, втім, більшість (79,4%) перейшли до онлайн-формату роботи. Більшість ГО (66,2%) змогли частково адаптувати свої проекти до реалізації в умовах пандемії, а кожна четверта організація (25%) змогла адаптувати повністю. Про скасування всіх проектів заявляє майже кожна десята ГО (8,8%). Трохи більше половини ГО (54,4%) говорять про зменшення можливостей у пошуках фінансування. І лише 13,2 % заявляють про збільшення можливостей одержувати кошти на свою діяльність.

Також більше третини ГО (39,7 %) констатують значне або часткове погіршення співпраці з органами влади та місцевого самоврядування в умовах пандемії. Про покращення цієї співпраці говорить лише кожна десята організація (11,8 %). Але майже половина громадських організацій (45,6 %) долучені до вироблення рішень щодо протидії COVID-19.

Дослідження фонду «Демократичні ініціативи» показало, що основним напрямком діяльності громадських організацій в умовах пандемії стало інформаційне роз'яснення. Половина опитаних погодилися, що пандемія допомогла виробити навички і технології самоорганізації.

Досвід роботи на карантині

Далі, за програмою заходу, учасники працювали по 30 хвилин у чотирьох тематичних секціях. Вони мали обговорити досвід роботи партнерів під час карантину, виклики та можливості, з якими стикнулися організації громадянського суспільства (ОГС). Підсумки роботи кожної секції підбивали фасилітатори.

Група 1: Організаційний менеджмент під час карантину

Фасилітаторка групи Вікторія Черевко (Програма «Долучайся!») підбила підсумки віртуальної «кімнати»: «Найбільший виклик — тримати всю команду на одній сторінці розуміння. Що відбувається в команді, що відбувається з проєктами, що відбувається з програмою й організацією. Цей виклик зустріли всі. І деякі введені практики організації продовжуватимуть. Це від щоденних апдейтів до щотижневих статус-мітингів, які перейшли в онлайн».

Відкриттям обговорення Вікторія Черевко назвала досвід команд, які працювали на відстані й до карантину. Ситуація вимушеного онлайну певним чином сприяла тому, що всі могли в однакових умовах підтримувати один одного в курсі справ.

Учасники також озвучили ідеї проведених онлайн-заходів. Фасилітаторка групи, зокрема, виділила майстер-клас із землеробства. На думку Вікторії Черевко, цей факт показує, що до нових форматів можна адаптувати навіть найскладніші або найбільш прикладні теми.

Група 2: Програмна діяльність ОГС, виконання обіцянок бенефіціарам та донорам, виконання завдань

Фасилітатор групи Сергій Полянський (Програма «Долучайся!») вирізнив ключові тези обговорення:

1. Пандемія може допомогти аналізувати реформи під іншим кутом.
2. Криза — це можливість для успішних громадських організацій починати нові напрямки діяльності. Наприклад, успішні інформаційні кампанії в Житомирі за підтримки місцевої влади і бізнесу.
3. Підтримка активних людей за умов кризи стає ще важливішою. Громадський активізм може компенсувати певний брак коштів, який може виникати під час зовнішніх обмежень.
4. За умов карантину корисно мати чіткі кордони для роботи і відпочинку. Саме такими побажаннями учасникам конференції підбив підсумки роботи групи Сергій Полянський.

Група 3: Внутрішня та зовнішня комунікація в ОГС під час пандемії

Фасилітаторка Наталя Климова (ІСАР «Єднання») розповіла про основні напрацювання: «Колеги поділилися, як працюють у соціальних мережах. Головний висновок — бути простішим, зрозумілішим для своєї цільової аудиторії. Говорити без пафосу, шукати цільову аудиторію там, де вона знаходиться, а не там, де зручно з нею комунікувати».

У процесі обговорення Алла Прунь (ІАЦ «Громадський простір») поділилася досвідом організації курсу актикризової комунікації.

Група 4: Сталість ОГС: досвід місцевого фандрейзингу

Учасникам «кімнати» презентували роботу близька десятка місцевих фондів різних регіонів. Зокрема, скільки вдалося зібрати й витратити коштів, завдяки яким інструментам, а також які фактори дозволили зробити успішними фандрейзингові кампанії під час пандемії.

Період карантину став великим викликом, але й показав великі можливості, підсумувала Вікторія Бальцер (Мережа розвитку локальної філантропії): «Карантин дуже звузив ті інструменти, які ми можемо використовувати для локального фандрейзингу. Не можемо проводити ні особисті зустрічі, ні масові заходи. Не працюють наші скриньки та інші послуги офлайн. Але дуже добре працює авторитет і досвід, який ми набули. Тому успішними стали ті фонди громад і організації, які вже мали попередні стосунки з бізнесом і громадою в контексті залучення ресурсів».

Важливим викликом, який для одних фондів став перевагою, а для інших — перешкодою, стала співпраця з владою. Цю ситуацію, на думку групи, погіршувала передвиборча агітація, що триває. «Успішними були фонди, які змогли налагодити діалог з владою і спрямувати спільні зусилля. Але були й такі, які завдяки нерозумінню втратили можливості, розпорошили ресурси всередині громади, настворювали фонди, які не стали активними, і тим самим, можливо, навіть у якомусь сенсі погіршили свій імідж в очах пересічних українців», — пояснила Вікторія Бальцер.

Що закордоном

Наприкінці конференції Ольга Нікольська (ІСАР «Єднання») розповіла про стан організацій громадянського суспільства закордоном.

183 благодійні фонди, що працюють у Європі та надають гранти, підписали своєрідний меморандум. У ньому вони обіцяють:

• адаптувати активності своїх грантерів;
• пом'якшити дедлайни щодо звітування;
• бути фінансово гнучкими: дозволити «перекидати» кошти з однієї статті бюджету на іншу;
• дослухатися до прохань грантерів.

Найбільша світова краудфандингова платформа GlobalGiving запустила окремий підрозділ, присвячений проєктам, спрямованим на боротьбу з коронавірусом.

«Закордонні неприбуткові організації, які розраховують на пожертви малих донорів, стикнулися з величезними проблемами, оскільки скасовано масові заходи. Державне фінансування припинило надходити, у зв'язку з тим, що кошти були переадресовані на інші потреби. Різні соціальні підприємства, які існували для фінансування їхньої активності, також були закриті, і це призвело до різного зменшення доходів», — розповіла Ольга Нікольська.

Благодійні організації в усьому світі стикнулися зі зменшенням пожертв, адже мільйони людей втратили роботу або опинилися у фінансовій скруті.

Неурядові громадські організації перебувають на межі виснаження. Одні відчувають попит на свої послуги. Другі стикнулися зі значним зменшенням фінансування. Деякі організації відчули, що попит зростає, а грошей стає все менше; це ще більше ослаблює їхню роботу.

Щодо загальної ситуації з фінансуванням. За результатами опитування, 53% донорів повідомили, що планують робити пожертви більш зважено. 20% донорів сказали, що до стабілізації економічної ситуації взагалі не жертвуватимуть.

Щодо корпоративної філантропії — корпорації пожертвували більше 5 мільярдів доларів на боротьбу з пандемією. Найбільшу приватну пожертву зробив Джек Дорсі, співзасновник і гендиректор Twitter — 1 мільярд доларів. Найбільший корпоративний донор — Google: їхня команда пожертвувала понад 907 мільйонів доларів.

«Насправді організації громадянського суспільства в усьому світі опинилися перед тими ж викликами, незалежно від того, у якій країні вони працюють і з якими джерелами фінансування вони стикаються. Всім важко перебудовуватися, але я дуже сподіваюся, що ми маємо спроможність і здатні змінюватися, адаптуватися, ставати тільки сильнішими завдяки тому, що нас спіткала така невдача», — резюмувала Ольга Нікольська.

«Сильніші завдяки тому, що ми разом»

Упродовж заходу модераторка конференції Наталя Климова (ІСАР «Єднання») пропонувала учасникам невеликі тестові анкети про їхній досвід адаптації.

Відтак, 74% учасників зазначили, що їхні організації відчули відчутний вплив, їм довелося переформатуватися. Опитані вказали, що під час карантину знайшли натхнення і нові ідеї (70%), час на організаційну діяльність (26%), нових донорів (17%) і партнерів (26%).

На думку 35% опитаних, для таких випадків, як карантин, організаціям-партнерам потрібен певний «стабілізуючий фонд». Майже третина учасників вказали, що допомога донорів могла бути відчутнішою, адже існуючі програми не передбачають інституційну діяльність.

І, зрештою, 75% учасників конференції залюбки би повторили подібний захід.

Насамкінець організатори закликали організації «не опускати руки» та користуватися для розвитку потенціалу тими можливостями, які в Україні представлені гідно. І точно не треба чекати, що повернуться докарантинні умови.