Про це йдеться в заяві громадських організацій з приводу підписаного Президентом України нового санкційного указу №126/2018, який з-поміж іншого встановлює вимогу до провайдерів блокувати десятки сайтів.

Автори заяви звертають увагу, що 14 травня 2018 року Президент України своїм указом №126/2018 увів в дію рішення РНБО України від 2 травня 2018 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Серед іншого, указ зобов’язує операторів і телекомунікаційні компанії обмежити доступ до понад 150 сайтів, зокрема таких як 1tv.com, ria.ru, ren.tv, sputniknews.com, inosmi.ru тощо.

Громадські організації вважають, що спосіб, у який ці сайти пропонується блокувати, – на основі підписаного указу Президента, а не судового рішення, – погіршує ситуацію зі свободою інтернету в Україні та призводить до чергового порушення прав користувачів.

«Ми закликаємо українську владу відмовитися від практики невдалих рішень, що не відповідають демократичним практикам та міжнародним нормам. Надмірне блокування веб-сайтів без встановлення юридичного факту порушення закону та без дотримання належних юридичних процедур є неприпустимими для демократичної європейської країни, якою прагне бути Україна», – йдеться в заяві.

На думку авторі заяви, частина сайтів з нового санкційного списку розповсюджують дезінформацію і фейки, активно беруть участь в інформаційній війні проти України, не дотримуються стандартів журналістики, й, відповідно, становлять загрозу свободі слова. Однак при схваленні рішення щодо їх блокування повинні застосовуватися прозорі і пропорційні механізми, а саме блокування повинно бути наслідком судового рішення, наголошують медійні ГО.

У зв’язку з цим, громадські організації закликають Президента України та українську владу:

• переглянути указ №126/2018 в частині, що призводить до блокування доступу до сайтів;
• пріоритезувати судові механізми в питаннях обмеження доступу до конкретних сайтів, якщо є порушення законів України;
• напередодні схвалення рішень, подібних до підписання указу №126/2018, публічно надавати мотивацію та критерії для внесення до списку сайтів для блокування навіть з огляду на безпекові чи санкційні аргументи;
• залучати громадянське суспільство та IT-спільноту до консультацій та розробки рішень, що зачіпають функціонування інтернет-простору та стосуються цифрових прав користувачів.

Заяву підписали:

• ГО «Інститут масової інформації»
• ГО «Інтерньюз-Україна»
• ГО «Детектор медіа»
• ГО «Інститут розвитку регіональної преси»

Заява відкрита для підписання за електронною адресою info@imi.org.ua.

Нагадаємо, Президент України Петро Порошенко своїм указом від 14 травня 2018 року надав чинності рішенню Ради нацбезпеки та оборони від 2 травня «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». До розширених санкційних списків увійшли 756 юридичних осіб та 1748 фізосіб, у тому числі чимало російських ЗМІ та окремих медіаперсон.

За підрахунками громадської організації «Лабораторія цифрової безпеки», нові санкції зобов’язують українських інтернет-провайдерів блокувати додаткові 192 сайти. «Лабораторія цифрової безпеки» наголошує, що такий спосіб блокування є незаконним.

Рік тому, 15 травня 2017 року, Президент України Петро Порошенко увів у дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», які передбачали блокування mail.ru, «Яндекса», соцмереж «ВКонтакте» та «Однокласники». У списку санкцій було 468 юридичних осіб та 1228 фізичних осіб. Цим же указом під санкції потрапили 13 іноземних журналістів з Росії, Болгарії, Польщі, Молдови та Німеччини.

Попередні санкції РНБО були запровадежні указом президента № 467/2016 від 17 жовтня 2016 року. Тоді під санкції потрапили 12 журналістів і співробітників ЗМІ, двоє блогерів, чотири російські телеканали і три розробники програмного забезпечення, п’ятеро російських чиновників та семеро діячів ОРДЛО і Криму, дотичних до сфери медіа.

За результатами експертного опитування ГО «Інтерньюз-Україна», більше половини експертів вважають, що ситуація зі свободою інтернету в Україні погіршилася, порівняно з 2016 роком. Експерти очікують негативного сценарію щодо інтернету та вважають, що цифрові права варто закріпити в законодавстві.