Законопроект депутата від Партії регіонів Вадима Колесніченка «Про організації, які отримують фінансування з-за кордону» (№ 4041), зареєстрований 28 січня, спрямований на обмеження діяльності громадських організацій, що фінансуються з-за кордону. У пропонованому вигляді він не відповідає європейським стандартам і має бути відхилений. Таку думку в коментарі «Детектор медіа» висловив директор Інституту медіа права, медіаюрист Тарас Шевченко.

Нагадаємо, нова законодавча ініціатива пана Колесніченка передбачає створення реєстру некомерційних організацій, які фінансуються з-за кордону. За новим законопроектом, громадські об'єднання, які отримують фінансову підтримку з-за кордону, зобов'язані подавати та оприлюднювати щорічні звіти про діяльність та фінансовий звіт до Міністерства юстиції України. Також громадські об'єднання і ЗМІ мають оприлюднювати інформацію про обсяги фінансування, отриманого з-за кордону.

«Запропонований законопроект є м'якшим і не містить стільки драконівських норм, які містилися в так званих диктаторських законах. Тим не менше, в цілому ми цей закон не підтримуємо, оскільки в будь-якому разі він спрямований на обмеження діяльності громадських організацій. Зокрема, через запровадження санкцій та можливостей для до заборони цих організацій. Заборона діяльності організації - це як смертна кара. Така санкція якщо й допустима, то лише за надзвичайно серйозні порушення Конституції України», - коментує пан Шевченко.

Деякі ініціативи в законопроекті, на думку медіаюриста, є добрими, зокрема, ті, що спрямовані на прозорість. «Однак, по-перше, в питанні прозорості немає жодної потреби диференціювати організації, що фінансуються з-за кордону, від організацій, які не фінансуються з-за кордону. Тобто умови прозорості мали би бути для всіх однаковими. По-друге, через вимогу проведення обов'язкового фінансового аудиту постраждають малі громадські організації, які отримують невелике фінансування, оскільки проведення такого аудит коштує дорого, і багато організацій просто не зможуть собі цього дозволити», - каже він.

Вимагаючи більшої прозорості від громадських організацій, Інститут медіа права закликає депутатів так само звернути увагу і на свою прозорість. «Досі не оприлюднені декларації за 2012 рік лідера фракції Партії регіонів, і судові органи, підконтрольні владі, не задовольняють ці позови (ми надаємо юридичну допомогу журналістам, які судилися з цього приводу, - це справи Оксани Коваленко з УП і Віктора Тарана з руху «Чесно»). Крім цього депутати отримують щомісяця близько 2 тис. доларів на так звану депутатську діяльність. І за ці кошти вони не подають жодного звіту, що абсурдно в державі, де всі інші, у тому числі громадські організації, мають звітуватися за кожну отриману копійку, а депутати для себе звітності не передбачили», - пояснює пан Шевченко.

Тому Інститут медіа права підтримує запровадження звітування ГО, але одночасно із запровадженням звітування народними депутатами. «Це добре, коли громадські організації готують річний звіт, але депутати-мажоритарники мають теж подавати річні звіти своїм виборцям, чого зараз немає в законодавстві», - наголошує керівник інституту.

У нормі законопроекту про те, що громадські організації та ЗМІ повинні оприлюднювати інформацію про себе за законодавством про доступ до публічної інформації, Тарас Шевченко нічого поганого не вбачає. «Але потрібно врахувати і деякі винятки, - зауважує він. - Тому що для державних органів винятки є, а для громадських організацій не передбачені».

Додаткова прозорість структур власності ЗМІ потрібна, вважає юрист. «Але знову ж таки - незалежно від того, чи отримують вони кошти з-за кордону. Більшість телекомпаній у своїй структурі власності заховані на офшорних територіях і по суті свої кошти отримують з-за кордону. Ще більшою є потреба прозорості діяльності Національної телекомпанії України. І ми готували законопроекти, які б вимагали річного звіту й аудиторської перевірки діяльності НТКУ і, зокрема, коштів які отримуються на рекламному ринку. На жаль, ці ініціативи не були підтримані», - розповів пан Шевченко.

Слід врахувати, що за європейськими стандартами вимоги щодо прозорості відрізняються залежно від того, чи це телебачення, чи це преса, нагадує керівник Інституту медіа права. Вимог до преси традиційно набагато менше, зокрема, через меншу впливовість, ніж вимог до телебачення. Це прямо передбачено рекомендаціями Ради Європи.

«Таким чином, нам потрібні справжні норми про прозорість діяльності і громадських організацій, і ЗМІ, і депутатів. Однак, автори закону очевидно ставили собі за мету саме обмеження діяльності організацій, що фінансуються з-за кордону. Тому законопроект Колесніченка у пропонованому вигляді не відповідає європейським стандартам і має бути відхилений», - резюмував Тарас Шевченко.

Нагадаємо, 28 січня Верховна Рада визнал таким, що втратив чинність, закон авторства Вадима Колесніченка «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян», ухвалений 16 січня, що запроваджував поняття «громадське об'єднання, що виконує функції іноземного агента» та посилював регулювання громадських організацій в Україні.

Цього ж дня пан Колесніченко зареєстрував новий законопроект «Про організації, які отримують фінансування з-за кордону» (№ 4041). Проект передбачає створення реєстру некомерційних організацій, які фінансуються з-за кордону. За новим законопроектом, громадські об'єднання, які отримують фінансову підтримку з-за кордону, зобов'язані подавати та оприлюднювати щорічні звіти про діяльність та фінансовий звіт до Міністерства юстиції України. Також громадські об'єднання і ЗМІ мають оприлюднювати інформацію про обсяги фінансування, отриманого з-за кордону.

«Детектор медіа»