В Ірані лавреатку Нобелівської премії миру, правозахисницю Наргес Мохаммаді двічі доставляли до відділення невідкладної допомоги після того, як вона зазнала тілесних ушкоджень з боку правоохоронців під час арешту 12 грудня. Про це Фонду Наргес повідомила родина правозахисниці.

12 грудня Наргес Мохаммаді заарештували на поминальній службі за померлим адвокатом та правозахисником Хосровом Алікорді в місті Мешхед. Пізніше губернатор Мешхеда підтвердив затримання. Він говорив про «тимчасові затримання», ініційовані Генпрокуратурою. Причиною нібито були гасла, що порушували громадський порядок.

Фонд Наргес повідомив, що Мохаммаді зв’язалася зі своєю сім’єю пізно ввечері 14 грудня.

«Перед мечеттю поблизу Мешхеда, де проходила поминальна церемонія за іранським адвокатом та правозахисником Хосровом Алікорді, на неї напали агенти в цивільному, завдавши їй сильних та повторюваних ударів кийками по голові та шиї, а потім її жорстоко заарештували, погрожуючи їй та кажучи: "Ми одягнемо вашу матір у жалобу", що було прямою погрозою смертю.

Під час телефонної розмови Наргес Мохаммаді сказала, що побої були настільки сильні, жорсткі й неодноразові, що її двічі доправляли до відділення невідкладної допомоги… Її фізичний стан на момент розмови був поганим, вона почувалася зле», — йдеться в повідомленні фонду в соцмережі X.

Правозахисниця повідомила родині, що її звинувачують у «співпраці з ізраїльським урядом» і що правоохоронці погрожували їй смертю. Мохаммаді звернулася до своїх адвокатів із проханням подати офіційну скаргу проти органу безпеки, який її затримав, а також скаргу на насильство під час арешту. 

Очевидці, на яких посилалася родина, розповіли, що близько 15 агентів у цивільному напали на Мохаммаді 12 грудня. Деякі тягнули її за волосся, а інші били її кийками та палицями, переважно по голові та шиї. На місці події також було застосовано сльозогінний газ. Родина повідомила, що під час інциденту також були побиті активісти Сепідех Голіан та Пуран Наземі. Кілька інших затриманих громадських активістів, зокрема Алієх Моталебзаде, Пуран Наземі та Хасті Амірі, з того часу телефонували своїм родинам, йдеться у заяві.

Нагадаємо, Наргес Мохаммаді є іранською правозахисницею та віцепрезиденткою Центру захисників прав людини (DHRC). Протягом багатьох років вона висловлювала незгоду з обов’язковим правилом носіння хіджабу, накладеним на іранських жінок, а також з обмеженнями прав та свобод жінок в Ірані.

Іранський режим заарештовував її 13 разів, п’ять разів визнавав винною і засудив до 35 років ув’язнення та 154 ударів батогом. 

Мохаммаді нагородили Нобелівською премією миру 2023 року за «боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та за просування прав людини і свободи для всіх». Рішення про присудження їй Нобелівської премії пов’язане, зокрема, з масовою кампанією під гаслом «Жінка. Життя. Свобода», яка розпочалася в Ірані після загибелі активістки Махси Аміні. Мохаммаді прямо з в’язниці підтримала протести, які розпочалися восени 2022 року після вбивства поліцейськими Аміні. Учасники кампанії виступають за права жінок і, зокрема, проти обов’язкового носіння хіджабу. Масові акції жорстоко придушувала влада.

У листопаді 2023-го стало відомо, що Наргес Мохаммаді, перебуваючи в іранській в’язниці, оголосила голодування.

У січні 2024 року іранський суд засудив Наргес Мохаммаді до додаткових 15 місяців позбавлення волі за нібито «пропаганду проти Ісламської Республіки». У вироку йдеться про те, що після відбуття терміну покарання Мохаммаді не зможе виїжджати за кордон упродовж двох років і долучатися до політичних та соціальних груп, а також мати мобільний телефон протягом цього ж терміну.

У червні іранський революційний суд вкотре засудив Мохаммаді до додаткового одного року тюремного ув’язнення за звинуваченням у «пропаганді проти режиму». Free Narges Coalition засудив вирок і закликав іранську владу негайно припинити судове переслідування Мохаммаді за її мирне самовираження та захист інтересів.

У листопаді 2024 року Наргес Мохаммаді перенесла операцію з видалення пухлини, після чого її тюремний вирок був призупинений. Як повідомляє RSF, після тимчасового звільнення Мохаммаді стала мішенню державної кампанії онлайн-цькування та дезінформації, метою якої є повернення її до в’язниці або навіть переведення до закладу за межами Тегерана.

Фото: RSF