Попри поступове покращення ставлення суспільства до ЛГБТК+ людей в Україні, велика частина спільноти змушена приховувати свою сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність на робочому місці та у повсякденному житті. 

За даними опитувань громадської думки Київського міжнародного інституту соціології, у 2024 році 70,4% українок та українців вважали, що ЛГБТК+ люди повинні мати ті ж права, що й решта громадян, що на 3,1% більше, ніж у 2023 році. Попри це, ЛГБТК+ люди в Україні досі зіштовхуються із дискримінацією у різних сферах життя. 

Громадські організації «ХЖО «Сфера» та «КиївПрайд» провели дослідження дискримінації ЛГБТК+ людей на робочому місці, яке виявило, що лише 30% респонденток та респондентів не приховують свою сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність (СОГІ) від керівництва. 57% зазнавали дискримінації за ознаками СОГІ на робочому місці, а також під час пошуку роботи. 

Один із респондентів – трансгендерний чоловік, розповів, що його співбесіда проходила успішно, допоки роботодавці не побачили його паспорт. Після цього йому сказали, що «команда цього не зрозуміє» і що професія, яка передбачає велику кількість спілкування з людьми, «напевно, не підходить для таких, як він». За його словами, подібні випадки повторювалися й на інших співбесідах, де незмінені документи ставали приводом для трансфобних запитань, які не мали жодного стосунку до роботи. 

Інші ЛГБТК+ люди повідомляли про моральний тиск, булінг та погрози з боку колег і керівництва після камінг-ауту. 

Джерелом гомофобії чи трансфобії на робочому місці є не лише окремі люди, а й нестача видимості спільноти у суспільстві, низька обізнаність людей щодо ЛГБТК+. Впливають також суспільні стереотипи. 

Вони формуються не лише через особисті упередження, а й через культурні та соціальні наративи, що зберігаються у різних колективах чи середовищах. Ці наративи можуть посилювати дискримінацію та сприяти підтримці існуючих упереджень. 

Важливу роль у формуванні суспільних стереотипів відіграють медіа. Коли ЗМІ висвітлюють ЛГБТК+ людей, їхня аудиторія формує своє ставлення та думки на основі того, як ЛГБТК+ були представлені у матеріалах. 

Протягом останніх років медіа дедалі більше розповідають про ЛГБТК+ людей. Проте часто у матеріалах їх зображують надто стереотипно, що викликає в аудиторії переважно негативне ставлення. Наприклад, у якості головного фото для матеріалу українські медіа часто обирають сцени зі світових прайдів з людьми у бурлескних, карнавальних образах. Хоча українські прайди наразі відбуваються у форматі правозахисних маршів. 

Також під час висвітленні новин, у яких фігурують геї, лесбійки або трансгендерні люди, медіа виносять у заголовок ідентичність людини. Це допомагає підвищити активність довкола матеріалу, але водночас ЗМІ поширюють наратив, що ЛГБТК+ люди нібито визначаються своєю сексуальною орієнтацією або гендерною ідентичністю, а не своїми діями, досягненнями чи професійними якостями. 

Коли ЛГБТК+ люди представлені в медіа як успішні професіоналки й професіонали або активні членкині й члени суспільства, це допомагає зменшувати упередження та сприяє більшій інклюзивності. Натомість поширення негативних стереотипів впливає на те, що ЛГБТК+ люди змушені приховувати свою ідентичність та зазнають дискримінації як на ринку праці, так і в інших сферах.

Для того, щоб підвищити видимість ЛГБТК+ людей на ринку праці, 11 жовтня – до Дня камінг-ауту, «ХЖО «Сфера» разом із «ХарківПрайд» та «КиївПрайд» запустили комунікаційну кампанію «Гра у хованки».

Вона поєднує креативне відео, результати дослідження про дискримінацію на роботі та серію освітніх роликів, до одного з яких долучилася журналістка і телеведуча Яна Брензей. Дізнатися більше про кампанію можливо на сторінці в Instagram.