Учасники першого у 2025 році засідання Ради з питань когнітивної деокупації Криму обговорили питання меморіалізації українських військових із Криму та збереження пам'яті про інших полеглих захисників України. Йшлося про розробку механізмів увічнення пам'яті загиблих українських захисників, зокрема тих, які через окупацію не можуть бути вшановані у своїх громадах. Про це повідомляє Представництво президента України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. 

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров звернув увагу на неправомірність меморіалізації на кримській землі російських військових, які загинули у війні Росії проти України, їхнього поховання в Криму, встановлення пам'ятників, меморіальних табличок, перейменувань вулиць та інших географічних об'єктів.

Як зазначив керівник відділу інформаційного забезпечення представництва президента України в АРК Євген Бондаренко, представництво президента разом з Українським інститутом національної пам'яті «бере у роботу питання демонтажу меморіальних знаків, встановлених російською владою у Криму».

Т. в. о. представника президента в АРК Ольга Куришко подякувала членам ради за плідну роботу 2024 року та підкреслила важливість подальшої діяльності. Вона відзначила ключові досягнення, зокрема розроблення Стратегії когнітивної деокупації Криму, документа «Пріоритетні кроки української держави після деокупації Криму» та окреслила виклики, які виникли під час затвердження цих документів на державному рівні.

Крім того, учасники засідання обговорили перспективи продовження воркшопів та напрями міжрелігійної роботи та результати запуску молодіжного треку роботи ради. У його межах планується серія обговорень «Крим і молодь: візії стійкості, цінності, згуртованості», яка запускається вже цього місяця, та старт кримських студій у Києво-Могилянській академії.

Засідання підсумував Євген Бондаренко, який окреслив ключові напрями роботи ради на 2025 рік: «Працюємо над фіналізацією комунікаційних меседжів, разом з Українським інститутом національної пам’яті беремо в роботу питання демонтажу меморіальних знаків, встановлених РФ у Криму. Продовжуємо міжрелігійні діалоги, готуємо інформаційну кампанію “11 років спротиву”. Запущено молодіжний трек, який доповнять кримські студії в Києво-Могилянській академії. Ми продовжуємо роботу над воркшопами з національної пам’яті, симуляційними навчаннями, а також підготовкою до Кримського медіафоруму».

Як відомо, на базі представництва Представництва Президента України в АР Крим створено Раду з питань когнітивної деокупації Криму, яка напрацьовує підготовку практичних кроків та заходів у межах Стратегії когнітивної деокупації Криму. До ради входять представники державних органів, депутати, науковці, правозахисники та фахівці у сфері комунікацій.

Раніше повідомлялось про те, що український уряд готує постанови, які дозволять змінити назви населених пунктів Криму ще до деокупації.

Читайте також:

• Десять років окупації, ще десять — когнітивної деокупації. Інформаційний простір Криму: виклики та можливості

• Когнітивна деокупація Криму займе від 10 років до одного покоління

• Питання когнітивної деокупації Криму — на часі

Фото: Пресслужба Представництва Президента України в АР Крим