В умовах тривалої війни, прифронтовий бізнес стикається з численними викликами, такими як постійні обстріли, ризики для виробничих потужностей та нестача робочої сили. Проте його збереження є важливою передумовою для повернення цих людей після створення належних безпекових умов.

Ілля Несходовський, керівник аналітичного напрямку Мережі “АНТС” під час пресконференції “Роль прифронтового бізнесу в перемозі. Як забезпечити його підтримку” підкреслив, що місцеві органи влади допомагають у міру своїх можливостей, але необхідна підтримка на державному рівні. Потрібні відповідні зміни до законодавства, а саме — через відтермінування сплати кредитів, страхування майна, бронювання працівників, що забезпечать бізнесу, що працює на прифронтових територіях умови для його збереження.

Михайло Тимчук, директор будівельної компанії «ПФ Тімвел», розповів про критичну нестачу робочої сили через мобілізацію та відсутність можливості бронювання працівників, а також неможливості отримання кредитів за програмою 5-7-9. Він наголосив на необхідності підтримки малого та середнього бізнесу, який є основою місцевих громад, та закликав до розгляду питання бронювання для підприємств, які займаються відбудовою та спорудженням фортифікаційних укріплень.

Однією з проблем, з якими стикається бізнес у прифронтовій зоні, є будівництво захисних споруд, що призвело до задіяння всієї наявної техніки в місті. Михайло Тимчук зазначив, що за рахунок державної програми 5-7-9 можна було б отримати необхідний фінансовий ресурс і компенсувати витрати підприємству на купівлю техніки. Однак, через присвоєння території статусу зони прифронтових дій, отримати кредит стало неможливо. Банки відмовляються надавати кредити, мотивуючи це високими ризиками. Внаслідок цього бізнес опинився у скрутному становищі, що потребує термінового вирішення на державному рівні.

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, додав, що однією з найбільших проблем сьогодні є фінансування. Росія цілеспрямовано атакує аграрні комплекси, розуміючи, що це один із головних джерел надходження коштів для підтримки Збройних Сил України. Внаслідок цього товаровиробники, зокрема зернові групи, працюють в мінус. Суттєвою допомогою для аграрного бізнесу є державна програма кредитування 5-7-9, але банки відмовляються працювати з підприємствами з прифронтових територій, незважаючи на постанови Кабміну.

Денис Марчук також підкреслив необхідність виділення прямих субсидій для компенсації оренди землі на прифронтових територіях. Він наголосив на важливості ухвалення законопроєкту №11180-2, який передбачає заморожування кредитів та виплат для товаровиробників з тимчасово окупованих територій на період війни. Це дозволить релокованим підприємцям розпочати власну справу та відновити свою діяльність.

Наталя Калініченко, депутат Білопільської міської ради та редакторка газети “Білопільщина”, зазначила, що Сумська область має найбільшу протяжність кордону з Росією, що викликає найбільшу небезпеку для життя в цій зоні. Вона розповіла, що в п'ятикілометровій зоні є землі державної, комунальної та приватної власності, які через безпекову ситуацію не обробляються. Відповідно, люди не отримують гроші за свою земельну власність, а місцеві бюджети не отримують ПДФО.

Підприємці Сумщини з перших днів повномасштабного вторгнення стали на захист своєї землі, організували спротив і взяли на себе важливі оборонні, а іноді й державні функції. На початку військового вторгнення саме на прифронтовий бізнес було покладено багато додаткових обов'язків і витрат. Вони стали першими, хто будував фортифікаційні споруди, забезпечував захист своїх територій та надавав підтримку родинам захисників.

Місцеві підприємства активно підтримували військових, передавали свої матеріальні ресурси, надавали склади та приміщення, організовували постачання гуманітарної допомоги, евакуацію населення, надавали транспорт та іншу техніку.

Також, фермери на прифронтових територіях стикаються з численними проблемами, такими через складність отримання компенсацій за пошкоджене чи знищене майно, труднощі з виплатами за кредитами через форс-мажорні обставини та перевірки. Пані Наталя закликала до створення рівних умов для всіх фермерів, незалежно від регіону, та забезпечення підтримки для тих, хто працює в зоні бойових дій.

Юрій Ганущак, директор ГО "Інститут розвитку територій", зазначив, що бізнес у зоні бойових дій є надзвичайно ризикованим. Він запропонував механізм страхування майна, де держава бере на себе часткове страхування, щоб зменшити ризики для банків. Він також висловився проти звільнення від податків, встановлених органами місцевого самоврядування, але підтримав ідею сплати ПДФО за місцем проживанням людини. Податки залишатимуться в місцевих громадах, де проживають працівники.

Юрій Ганущак підкреслив, що має бути особлива політика для підтримки бізнесу на прифронтових територіях, включаючи економічне бронювання та забезпечення безпеки. Він також наголосив на необхідності реформи банківського сектору, щоб активніше підтримувати бізнес в умовах війни.