Із початком великої війни багато українців зіткнулися з новими банківськими правилами: обмеження на транзакції за кордон, обмеження на користування кредитними коштами, регулювання валютного курсу та багато іншого. Організаціям було ще важче, а якщо вони — неприбуткові, то важче могло стати в рази. Несподівано виявилося, що організаціям громадянського суспільства блокують грошові перекази й рахунки, а банки вимагають додаткові документи та пояснення. Усе це нервує, зриває плани (уявіть: у вас заплановані дослідження, поїздки та заходи на місяць уперед, і тут організації блокують рахунок, як це нещодавно сталося з Інститутом масової інформації) та б’є по репутації громадського сектору. Особливо зараз, коли в Україні — бум на волонтерський і суспільний рух заради нашої спільної перемоги над російським агресором.

Чому так виходить і як організації громадянського суспільства можуть цьому протистояти?

Коли банк зупиняє ваш переказ або вимагає додаткові документи, він проводить фінансовий моніторинг. Таку процедуру банки придумали не самі, її встановив закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Фінансовий моніторинг — «це виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму. Здійснюючи фінансовий моніторинг, банки і небанківські фінансові установи (суб’єкти первинного фінансового моніторингу) перевіряють клієнтів  та аналізують їхні фінансові операції. У разі виявлення підозрілих операцій банки інформують Державну службу фінансового моніторингу та правоохоронні органи України, які уповноважені провести перевірку на наявність відмивання коштів та фінансування тероризму».

Які транзакції підлягають фінансовому моніторингу? Якщо ваша організація переказала 400 тисяч гривень і більше (так звані порогові операції), банк зобов’язаний провести фінансовий моніторинг. Адже 400 тисяч гривень — той рівень, коли він має подавати звітність до Державної служби фінансового моніторингу. Але це не означає, що банки не перевіряють операції, якщо сума менша. Фінансову установу передовсім цікавить не цифра, а «нетипова поведінка» клієнта.

А оскільки неприбуткові організації (неважливо, громадські чи благодійні) в принципі здаються «нетиповими» порівняно з роботою бізнесу, то банки мають до них більше питань.

У разі, коли операція громадської організації здалася банку підозрілою, він може запитати у клієнта, що це за гроші і для чого їх пересилають із рахунку на рахунок. Якщо пояснення від представників організації не переконало банк, він може заблокувати гроші, доки з’ясовуватиме ситуацію. Ба більше, якщо клієнт не надав достатні пояснення або документальне підтвердження, то банк може відмовити у транзакції.

Яких документів достатньо, аби банк упевнився, що ваша організація не фінансує терористів? Відповідь залежить від того, у якій фінансовій установі ваш рахунок, адже Національний банк України дозволив банкам самостійно визначати, які додаткові документи або інформацію вимагати для ідентифікації та перевірки клієнта.

Чи може банк взагалі відмовитись обслуговувати організацію чи заблокувати її рахунок?

Закон про запобігання фінансуванню тероризму встановив загальні правила фінансового моніторингу, де йдеться і про такі випадки. До речі, ці правила обов’язкові для всіх суб’єктів фінансового моніторингу, а не тільки банків. Зокрема, в законі йдеться: суб’єкт первинного фінансового моніторингу (в тому числі й банк) зобов’язаний відмовитися від ділових відносин із клієнтом, проведення транзакції тощо, якщо неможливо ідентифікувати клієнта або клієнт надає недостатньо інформації про себе та/або фінансову операцію, або якщо ця інформація є недостовірною. Відмова може бути обумовлена також тим, що клієнт є високоризиковим або неприйнятно ризиковим.

Банки також керуються постановою правління Національного банку України № 65 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу». Для неприбуткових організацій у ній відведений окремий Додаток 7, за яким банк зобов’язаний вживати заходів щодо неприбуткових організацій, в тому числі благодійних, аби мінімізувати ризик їх використання для відмивання грошей і фінансування тероризму. При цьому заходи з мінімізації ризику мають бути пропорційними ризику відмивання грошей і фінансування тероризму в ділових відносинах (або фінансових операціях без встановлення ділових відносин) із неприбутковою організацією. Тобто банк має зрозуміти суть роботи організації і застосувати ризик-орієнтований підхід, аби визначити для себе глибину аналізу.

Звучить логічно і правильно, чи не так? Втім, глибину нерозуміння суті роботи та структури громадських організацій видно вже в наступному підпункті цього додатку: він зобов’язує банки перевіряти засновників неприбуткової організації. Всі, хто хоч трохи в темі функціонування громадських або благодійних організацій, розуміють: засновники — це ті люди, які створили організацію. На тому їхня роль і вплив можуть закінчуватись. Засновник може бути рядовим членом організації або взагалі піти з неї. Але його все одно будуть перевіряти: чи не є він значущою в політиці персоною, чи не пов’язаний із підсанкційними діячами або державами і багато чого іншого.

То що робити, якщо банк заблокував платіж чи рахунок?

1. Не панікуйте і перевірте, чи це справді блокування. Можливо, просто стався збій у системі через чергове відключення електрики. Якщо це блокування, вам прийде офіційне сповіщення.
2. Зв’яжіться з банком, щоби з’ясувати причини. Адже в короткому офіційному сповіщенні можуть бути не всі деталі.
3. Якщо банк просить додаткових роз’яснень та/або документів і ви можете їх надати —надайте.
4. Якщо вимога здається абсурдною або неправомірною, зверніться до ЦЕДЕМ та УНЦПД, наші юристи проконсультують вас.
5. А якщо хочете, щоб абсурдних та неправомірних вимог було менше, долучайтесь до адвокаційних кампаній, щоб покращити атмосферу фінмоніторингу для неурядових організацій  в Україні.

Мирного неба і швидких транзакцій всім нам.

Марія Полоз, юристка Центру демократії і верховенства права

Цей матеріал розроблений у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.

Ілюстративне фото: welshwitch36/Flickr