Автори:

Анна Єгорова

«Детектор медіа» писав, що співзасновник Громадського сектору Євромайдану, Коаліції «Реанімаційний пакет реформ», екскоординатор «Руху Чесно» Микола Виговський заявив, що в жовтні знайшов у своїй автівці два пристрої для стеження. Він повідомив «Детектору медіа» деталі. 

Зокрема Микола Виговський розповів, що 12 жовтня сів в авто, почав рух, а, з’їзжаючи з бордюра, почув «дивний металічний стук під колесом» і вийшов перевірити. «Причину стуку не знайшов, зате знайшов сторонній предмет, прикріплений до дна авто в районі заднього лівого колеса. Я відірвав його та відкинув в сторону, остерігаючись, що це може бути вибухівка», — сказав він.

Микола Виговський розповів, що предмет мав форму прямокутника, був запаяний у термоплівку та прикріплений до автівки за допомогою магніта. Після того як розібрав предмет, він з'ясував, що це — gps-трекер, пристрій для відстеження пересування, сказав активіст. «Пристрій віддав на експертизу фахівцям. Експертиза триває», — розповів Микола Виговський.

Фото розібраного пристрою, знайденого 12 жовтня

Після цього, за словами активіста, він вирішив з'ясувати, чи встановлені інші засоби для стеження в автівці, а також перевірити системи, які «потенційно могли бути навмисно пошкоджені з метою спричинити аварію». Для цього звернувся до станції техобслуговування, де перевірили гальма, амортизатори, рульове управління тощо.

«У процесі перевірки 25 жовтня електрик знайшов за магнітолою ще один пристрій, який виявився засобом прослуховування. Цей пристрій записував розмови, що велись у моєму авто, та передавав їх тим, хто встановив пристрій. Цей пристрій також перебуває на експертизі в моїх друзів», — сказав Микола Виговський.

Фото пристрою, знайденого 25 жовтня

«До поліції поки не звертався, але обов’язково зроблю це, — говорить Микола Виговський. — Проте я сумніваюсь у спроможності та бажанні розслідувати злочини щодо громадських активістів. Окрім цього, не виключаю, що обидва пристрої могли бути встановлені правоохоронними органами». Активіст сказав, що має кілька гіпотез щодо того, хто встановив пристрої, однак в інтересах розслідування поки не може розкривати.

Микола Виговський розповів «Детектору медіа», що коли знайшов невідомий пристрій уперше, діяв за ключовими настановами для активістів, зібраними всередині сектора на основі власного досвіду. «На жаль, українське громадянське суспільство вже звикло до подібних історій і випрацювало свої безпекові протоколи. Коли знайшов gps-трекер, діяв за цим протоколом. Інформація про другий пристрій викликала задоволену посмішку — недарма витратився на СТО. Загальне ж відчуття не нове — в Україні продовжуються тиск та атаки на людей за їхню активну громадянську позицію», — сказав він.

Микола Виговський додав, що належне розслідування подібних інцидентів мала би забезпечити держава, натомість активіст сказав, що вона «з великою ймовірністю, сама ж стоїть за ними». На його думку, ігнорування подібних речей становить пряму загрозу національній безпеці, оскільки декларує можливість безкарних нападів на активістів.

«Напередодні річниці смерті Катерини Гандзюк хотів би нагадати про важливість солідарності всіх небайдужих громадян, незалежно від політичних поглядів та закликати вийти 4 листопада на акції її пам’яті, що пройдуть у містах України», — резюмував Микола Виговський. 

Нагадаємо, 31 липня 2018 року в Херсоні громадську активістку Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою, що спричинило 40% опіків шкіри. Активістку транспортували до Києва, їй зробили понад 10 операцій.

Поліція почала розслідувати напад як хуліганство. Під тиском громадськості справу перекваліфікували спочатку на «тяжкі тілесні ушкодження», згодом на «замах на вбивство». 96 днів активістка боролася за життя; 4 листопада 2018 року Катерина Гандзюк померла.

Справу перекваліфікували на «закінчене умисне вбивство». Увечері того ж дня у Києві, Херсоні, Дніпрі, Харкові та інших містах відбулися акції вшанування пам’яті Катерини Гандзюк.

27 квітня 2020 року СБУ завершила досудове розслідування в кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера та помічника-консультанта депутата цієї облради Олексія Левіна в організації нападу на громадську активістку Катерину Гандзюк. Активісти з ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», своєю чергою, розкритикували завершення досудового розслідування, зазначивши, що «справу злили». 

11 червня 2020 року прокуратура поновила та продовжила досудове розслідування. Обвинуваченому Владиславу Мангеру змінили запобіжний захід із застави на тримання під вартою. 16 червня СБУ затримала його та привезла з Херсона до Києва.

25 червня 2020 року Офіс генерального прокурора знову завершив досудове розслідування. 28 липня Офіс генпрокурора повідомив, що скерував до суду обвинувальний акт щодо Владислава Мангера й Олексія Левіна за організацію нападу на Гандзюк. 18 серпня 2020 року відбулося підготовче засідання.

16 жовтня 2020 року фігуранта справи Ігоря Павловського визнали винним у приховуванні інформації про напад на активістку. Йому призначили покарання у вигляді двох років позбавлення волі, звільнивши від відбування терміну з іспитовим строком на рік.

Розгляд справи в суді триває.

28 жовтня Центр прав людини ZMINA представить чергову моніторингову доповідь про випадки тиску на активістів в Україні.

Фото: Facebook