Громадська організація «Правозахисний ромський центр» працює в ромських громадах Одеської області, допомагаючи ромам розв’язувати проблеми на шляху до соціальної інтеграції. Центр створили 2014 року на базі громадської організації «Соціальна правова допомога». Її керівник Володимир Кондур разом із юристом Володимиром Боштаном вирішили, що ромське питання вимагає окремої уваги. Тоді ромам Одещини потрібно було оформлювати документи, щоб офіційно стати громадянами України. Допомагати їм у цьому було першим завданням центру.

2016 року все змінилося. «Мешканці села Лощинівки на Одещині примусово виселили сім ромських родин, закликаючи до насильства, погрожуючи і грабуючи будинки ромів. Влада за цим просто спостерігала і навіть підтримувала порушників. Наша організація стала на захист порушених прав ромських родин, підключила партнерів. Про нашу організацію в ЗМІ почали говорити як про захисників потерпілих ромів не тільки в Одеській області, а по всій країні», — розповідає Володимир Кондур.

Володимир Кондур, адвокат, голова ГО «Правозахисний ромський центр»

У той час по всій Україні почастішали випадки застосування насильства проти ромів — як правило, це робили праворадикальні групи. Правозахисні організації об’єднались у «Ромську правозахисну групу», щоб протидіяти порушенням прав ромської меншини. Коаліція почала співпрацю з поліцією, офісом Уповноваженого з прав людини Верховної Ради, підключила міжнародні організації. Центр почав надавати ромам безкоштовні юридичні консультації. Із 2016 року організація допомогла постраждалим у десятку резонансних справ і ще у двох десятках таких, що майже не були поміченими медіа.

У кожному проєкті «Правозахисний ромський центр» намагається співпрацювати з журналістами. Але з цим виникають проблеми. «Не всі ЗМІ готові публікувати позитивну інформацію про ромів. Під «позитивною» я маю на увазі інформацію без використання мови ворожнечі або стереотипного бачення ромської теми. І сьогодні ми все ж спостерігаємо, що роми в інфопросторі здебільшого залишаються в ролі «крадіїв», «злочинців» і «жебраків»», — коментує Володимир Кондур.

За його словами, в останні роки в Україні скоєні десятки злочинів проти ромської спільноти, які мали ксенофобське забарвлення. На його думку, почасти за це відповідальні медіа. Правоохоронці публічно оголошують етнічне походження підозрюваного чи обвинуваченого, ЗМІ це транслюють, а соцмережі підхоплюють. Через це ненависть до ромів зростає, а стереотипи щодо цієї етнічної групи зміцнюються. За місяць після інциденту в Лощинівці моніторинг виявив півсотні медіа, які транслювали мову ворожнечі та стереотипи щодо ромів. Медіа прямо протиставляли «місцевих мешканців» ромській громаді, хоча роми також були місцевими мешканцями. Тоді Міжнародний фонд Відродження зробив заяву про неприпустимість дискримінації за етнічною ознакою. Непрофесійними та упередженими Володимир Кондур називає журналістські судження в публікаціях про вбивство Давида Папа у Львові та розстріл ромів біля сільради Вільшан на Харківщині. За його словами, висвітлюючи конфлікти за участі ромів, журналісти часто оцінюють людей та їхні дії в ситуаціях, коли професійні стандарти вимагають від них нейтральності.

Події в Лощинівці, 2016 рік

Частка правди у стереотипах про ромів, каже Володимир Кондур, така сама, як і в стереотипах про українців та інші народи. «На вулиці ви побачите купу жебраків і крадіїв, але ніхто не буде уточнювати, якого вони походження, — коментує правозахисник. — А от якщо це буде ром, спрацює стереотип і ЗМІ з радістю напишуть про це. Тому важливо не підтримувати ці стереотипи». Останнім часом, за спостереженням Володимира Кондура, деякі ЗМІ почали професійніше висвітлювати ромську тематику, а соціальні проблеми ромської спільноти подавати як спільні проблеми суспільства. Йдеться зокрема про неписьменність і відсутність освіти (кожен п’ятий дорослий ром не вчився у школі), а також бідність, у якій живе третина ромів — близько сімдесяти тисяч. «Завдяки громадському моніторингу якість матеріалів покращується. Суспільне мовлення за останній рік зробило кілька класних коротких сюжетів про ромів у Бессарабії», — наводить приклад Володимир Кондур.

Журналісти, на його думку, могли би більше писати про те, що зробила і чого не зробила влада для системного розв’язання проблем. «Треба говорити, що роми — такі ж громадяни, як і представники всіх інших етносів, — говорить правозахисник. — І що багато ромів роблять корисні речі для України. Журналісти, на жаль, не пишуть про ромів-студентів, які мають низку досягнень. Про  ромів, які здобули вищу освіту, працюють на державних підприємствах і в органах влади. Мало пишуть про культуру і традиції ромів».

2018 року «Правозахисний ромський центр» зробив моніторинг дотримання прав ромів в Україні, у межах якого опитували журналістів. Ті казали, що «роми розпочали активно відстоювати свої права та свободу через громадські організації», «інтеграція ромів можлива через співпрацю держави з громадськими організаціями», «з’явилися потужні ромські громадські організації, які захищають права ромів», «співпрацювати з ромською організацією було дуже легко» тощо.

Водночас ксенофобія та агресія щодо меншин зростає тепер уже в медіа сусідніх європейських країн. «Усе це не радує, бо Україна поряд. Ми вже не раз отримували хвилю радикалізму проти національних меншин. Зараз його трохи менше, але ці процеси циклічні, а політична ситуація у світі нестабільна», — каже Володимир Кондур.

Ще одна загроза — мова ворожнечі та нерозуміння ромської проблематики у меседжах політиків та лідерів місцевого самоврядування. Наприклад, мер Івано-Франківська говорив, що ромів треба запакувати та вивезти з міста. Тим часом чимало питань до влади залишаються відкритими, зокрема ухвалення нової Ромської програми, яку чекають від Кабінету Міністрів і яка може дати можливості соціалізації для вразливих категорій ромів. Невідомо, чи фінансуватиметься з державного бюджету втілення Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини в регіонах, де мешкають найбільші ромські громади.

Фото надані Правозахисним ромським центром, Facebook