Громадська організація «Інститут масової інформації» опублікувала результати моніторингу, у рамках якого експерти ІМІ досліджували, що і як українські медіа пишуть про ЛГБТ+, які використовують джерела інформації, а також які ЗМІ уникають згадки про секс-меншини.

Експерти проаналізували 20 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: unian.ua, obozrevatel.com, korrespondent.net, segodnya.ua, 24tv.ua, tsn.ua, strana.ua, pravda.com.ua, politeka.net, rbc.ua, gordonua.com, nv.ua, liga.net, ukrinform.ua, zn.ua, censor.net.ua, interfax.com.ua, suspilne.media, bykvu.com, zikua.tv. У моніторинг потрапили 212 матеріалів на тему ЛГБТ+, опубліковані з 1 травня по 15 червня 2021 року. В ІМІ наголосили: моніторинг почали до старту всесвітнього Прайд-місяця, щоб дослідити, наскільки системно медіа висвітлює події ЛГБТ-спільноти.

Найбільше про ЛГБТ+ писали УНІАН (11,3% від загальної кількості матеріалів вибірки), 24 канал, «Кореспондент» (по 9,9%), «Страна» (9,4%), повідомили в ІМІ. Найменше матеріалів оприлюднили в «Цензорі», «Сегодня», «Політеці» (по 2,4%), «Лізі» (1,4%), ЗІК (0,9%), а на «Інтерфакс Україна» не зафіксували жодного тексту, як і минулоріч, відзначили в ІМІ.

Зазначається, що кожен третій матеріал стосувався ЛГБТ-спільноти загалом (65,6% від кількості матеріалів, які увійшли в моніторинг), кожен п'ятий — трансгендерних осіб (19,3%), а про геїв писали в 8,5% текстів. «Водночас у медіа вперше з'явилися згадки про небінарних осіб — 2,8% (в попередні роки моніторингу ІМІ такого не фіксував). Найменше згадок було про бісексуалів (1,9%) та лесбійок (1,4%). Звернімо увагу, що низькі показники згадок про лесбійок фіксуються не вперше. До прикладу, минулого року в моніторинговий період були відсутні згадки про них», — відзначили в ІМІ. 

Результати дослідження показали, що при висвітленні теми ЛГБТ+ у 37% випадків журналісти робили передруки з інших медіа, а 17% усіх джерел склали соціальні мережі. «Лише в 15,1% матеріалів журналісти шукали власні теми або ж просто писали те саме, що й інші редакції, однак опрацьовували їх трішки більше, тому позначали як власні», — наголосили в ІМІ. 

Експерти ІМІ назвали профільні громадські організації одним із найважливіших джерел у висвітлені чутливої теми ЛГБТ+ (12,7% від загальної кількості). «Здебільшого ці матеріали містили ситуативну реакцію від комунікаційників ЛГБТ-ГО. Не вистачало інформативних та конструктивних матеріалів, інфографік, аналізу ситуації, які могли б готувати профільні ГО, співпрацюючи з медіа для просвіти аудиторії та просування толерантності населення. На думку експертів ІМІ, громадським спільнотам, які займаються правами людей ЛГБТ, необхідно будувати системну комунікаційну стратегію, яка передбачає, наприклад, партнерство з медіа, або просвітницькі тренінги, які навчать коректної лексики журналістів тощо», — пояснили в ІМІ.

У 5,2% всіх матеріалів щодо ЛГБТ+ була присутня некоректна термінологія, зокрема українські ЗМІ продовжують писати «гомосексуалізм» і «нетрадиційна сексуальна орієнтація», резюмували в ІМІ. Некоректну лексику вживало 8 з 20 досліджуваних медіа. Результати дослідження показали, що найбільше порушували «Корреспондент» і «Страна», а найменше — ТСН, «Сегодня», УНІАН, «Обозреватель». Випадків використання мови ворожнечі щодо ЛГБТ-спільноти за рік поменшало вдвічі: з 3,8% до 1,9%. Згідно з дослідженням, конструктивними були 2,4% матеріалів, і найбільше з таких готували журналісти Суспільного, «24 канал» і НВ.

Дослідники відзначили, що в моніторинговий період найбільше писали про акції (21,7% від загальної кількості матеріалів), шоу-бізнес (19,8%), політичний рівень (здебільшого міжнародний; 9%), ставлення бізнесу до ЛГБТ+ (8,5%) і кримінал, зокрема напади на активістів і офіси організацій (8,5%). Писали також про закони (8% від загальної кількості матеріалів), ЛГБТ+ і релігію (3,8%).

У 3,8% матеріалів медіа висвітлили поширюваний ведучою російського пропагандистського телеканалу «Россия 1» Ольгою Скабеєвою фейк про «гей-парад» на Донбасі. ІМІ відзначила, що про це написали 8 із 20 медіа, і лише три (24 канал, РБК  та УНІАН) зазначили в заголовку, що це фейк.

В ІМІ додали, що 3,3% матеріалів розповідали про дослідження щодо ЛГБТ+, а 2,4% — життєві історії представників спільноти. У стількох же матеріалах ЗМІ повідомили, що посольства 25 держав та делегації Європейського Союзу підписали спільну заяву щодо занепокоєння стосовно рівня гомофобії та дискримінації представників ЛГБТ+ в Україні. Поодинокі матеріали траплялися про цензуру висвітлення ЛГБТ+ у Китаї, культуру і ЛГБТ+ та про спорт (по 1,9%), резюмували дослідники.

Щоб коректно висвітлювати чутливі теми, ІМІ порадив журналістам підписатися на розсилання профільних громадських організацій, шукати свої історії, відвідувати тренінги, стежити за трендами на ресурсному онлайн-центрі ЛГБТ+, скористатися буклетом «Як писати про ЛГБТ», розробленого для медійників.

Нагадаємо, представники організацій «Інсайт» і «Наш світ» зауважили, що в Україні журналісти стали чи не першими союзниками ЛГБТ-спільноти. Вони розповіли, як і в який бік змінюється громадська думка про ЛГБТКІ+, хто найагресивніше атакує цю спільноту та яких змін у законодавстві вона найбільше чекає.

Інфографіка ІМІ