40% українців не чули про акцію «Безсмертний полк» — дослідження
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
40% українців не чули про акцію «Безсмертний полк» — дослідження
Такі результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова. Вони досліджували місце Дня перемоги в історичній пам'яті українців. З 22 по 29 квітня 2021 року дослідники опитали 2021 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки — 2,3%.
Результати дослідження 2021 року
В аналогічному дослідженні 2020 року про необізнаність про масові заходи під назвою «Безсмертний полк» вказали 51% опитаних.
У 2021 році дослідники встановили: 41% опитаних вважають, що Україна має відзначати і День пам'яті та примирення 8 травня, і День перемоги над нацизмом 9 травня. 31% громадян вказали, що відзначати варто лише 9 травня, а близько 9% — лише 8 травня. Десятьом відсоткам респондентів байдуже.
Зазначається, що відзначення лише Дня пам'яті та примирення найбільше підтримали в Західному регіоні (22%), а Дня перемоги — На Сході та Півдні (42% та 48% відповідно).
«Ідея відзначати обидві дати переважає серед усіх вікових груп, окрім групи старше 60 років, а також серед електоратів усіх партій, окрім ОПЗЖ. Ідея відзначення обох дат також є більш популярною серед прихильників вступу України до ЄС, натомість серед противників європейської інтеграції — більшість вважає доречним відзначати лише 9 травня», — зауважили дослідники.
Для порівняння, у 2020 році 39% українців підтримали відзначення обох дат, 32% — лише 9 травня, 14% — лише 8 травня, 9% опитаних було байдуже.
Результати дослідження 2021 року
У результатах дослідження також йдеться про те, що 25% українців вважають, що День перемоги — це передусім відзначення перемоги Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, а 37% — перемоги радянського народу у Великій вітчизняній війні. 25% не згодилися з обома твердженнями. «Радянська інтерпретація досі поширена у Центральному, Південному та Східному регіонах. Цікаво, що майже половина мешканців Півдня та Сходу (41% та 46% відповідно) не обрали жодного із цих варіантів», — додали дослідники.
Нагадаємо, у серпні 2020 року Фонд «Демократичні ініціативи» оприлюднив результати дослідження, згідно з якими 84% громадян підтримали би незалежність України на референдумі. Натомість 32% зазначили, що розпад СРСР — це погано. А 19% опитаних віком до 40 років серйозно задумуються про майбутнє не в Україні.
Зображення, інфографіка ДІФ