34% українців вважають вирок Стерненку об'єктивним, стільки ж — не згодні, — дослідження

34% українців вважають вирок Стерненку об'єктивним, стільки ж — не згодні, — дослідження

19:19,
18 Березня 2021
2051

34% українців вважають вирок Стерненку об'єктивним, стільки ж — не згодні, — дослідження

19:19,
18 Березня 2021
2051
34% українців вважають вирок Стерненку об'єктивним, стільки ж — не згодні, — дослідження
34% українців вважають вирок Стерненку об'єктивним, стільки ж — не згодні, — дослідження
Оцінки громадянами цієї справи істотно залежать від їх політичних симпатій.

Про це йдеться в результатах дослідження «Оцінка громадянами України поточних політичних подій» соціологічної служби Центру Разумковаоприлюднених 16 березня. Його провели з 5 по 9 березня 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

За результатами дослідження, 26% опитаних відповіли, що «добре знають» про те, що Приморський районний суд Одеси засудив активіста Сергія Стерненка до 7 років та трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна за звинуваченням у розбійному нападі та незаконному зберіганні вогнепальної зброї. 42% відповіли, що «дещо чули про це», а 32% — що вперше про це чують.

Обізнаних зі справою респондентів дослідники попросили оцінити рішення суду. Зазначається, що серед них оцінки розділилися: 34% вважають, що рішення суду було об’єктивним, і 34% — що рішення суду є необґрунтованим і політично вмотивованим, а 32% не змогли дати оцінку.

Інфографіка Центру Разумкова

У Центрі Разумкова відзначили, що найчастіше рішення суду вважають об'єктивним представники електорату партії «Опозиційна платформа — За життя» (69%, тоді яке лише 9% з-поміж них вважають це рішення необґрунтованим і політично вмотивованим).

Серед представників електорату партії «Слуга народу» дещо більше тих, хто вважає це рішення об’єктивним, ніж тих, хто вважає його необґрунтованим (відповідно 40% і 26%).

Серед представників електорату партії «Європейська солідарність» переважають ті, хто вважає це рішення необґрунтованим (відповідно 15% і 60%).

Серед представників електорату ВО «Батьківщина», а також серед респондентів, які не визначилися стосовно того, за яку партію голосуватимуть, та які не мають наміру брати учать у виборах, частки тих, хто вважає це рішення суду обґрунтованим, та тих, хто вважає його необ’єктивним та політично вмотивованим, статистично значуще не відрізняються.

Також за результатами цього дослідження, санкції проти Віктора Медведчука підтримують 54% українців, проти 112-го, ZIK та NewsOne трохи менше.

Центр Разумкова також виявив, що 48% українців не схильні брати участь у санкціонованих мітингах і демонстраціях.

Раніше «ЗМІ для змін» повідомляв, що в 2020 році Центр Разумкова очолив рейтинг незалежних аналітичних центрів Центральної і Східної Європи.

Нагадаємо, 23 лютого 2021 року Приморський районний суд Одеси визнав громадського активіста та блогера Сергія Стерненка та Руслана Демчука винними у справі про викрадення у 2015 році Сергія Щербича, депутата Комінтернівської районної ради Одещини. Обвинуваченим призначили по 7 років і 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією половини майна. Їх затримали у залі суду та відправили до СІЗО Одеси. Судовий процес тривав 5 років.

Сергій Стерненко вини не визнав і повідомив про намір оскаржити вирок. Він вважає справу «політично вмотивованою розправою від Труханова»Адвокати активіста за підтримки низки народних депутатів клопотали про переведення Стерненка в СІЗО Києва. Їм відмовили, однак, за словами захисників, із міркувань безпеки Сергій Стерненко перебуватиме в окремій камері.

Справа викликала значний суспільний резонанс. 23 лютого в містах України пройшли акції на підтримку Сергія Стерненка, подекуди із затриманнями мітингувальників. 27 лютого масова акція на підтримку Стерненка відбулася в Києві під стінами Офісу президента та Офісу генпрокурора. Наступні акції запланували на 8 і 9 березня.

Крім того, на активіста та керівника громадської організації «Небайдужі» Сергія Стерненка в 2018 році тричі скоювали замахи. Під час третього він наніс смертельного удару нападнику. 24 травня 2018 року двоє невідомих напали на пана Стерненка біля дому і завдали йому декілька ударів ножем. Внаслідок замаху він отримав струс мозку, рвану рану руки та декілька гематом.

Один з імовірних нападників, Іван Кузнецов, помер внаслідок застосування активістом самооборони. Другий — Олександр Ісайкул — був поранений і пізніше затриманий. Третій імовірний учасник нападу, Олександр Подобєдов був допитаний поліцією. У травні 2020 року Кузнецову та Ісайкулу оголосили підозру в хуліганстві.

11 червня 2020 року активісту та блогеру Сергію Стерненку вручили повідомлення про підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї (ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України). СБУ вважає, що розслідування цієї справи пана Стерненка «перейшло із суто юридичної площини в політично-інформаційну». Служба безпеки також сумнівається у версії активіста щодо самооборони. 

15 червня 2020 року Шевченківський районний суд Києва відправив активіста та блогера Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Підозрювавний оскаржив запобіжний захід, але в другій інстанції йому відмовили.

23 червня 2020 року Печерський суд Києва скасував підозру в нападі на Сергія Стерненка Івану Кузнецову, вручену йому посмертно.

Натомість 25 червня 2020 року СБУ завершила досудове розслідування у справі. Пізніше Сергій Стерненко написав, що розслідування третього нападу на нього призупинили.

Шевченківський райсуд Києва 17 линя 2020 року відмовив в арешті Олександра Ісайкула. Суд вважає, що Олександр Ісайкул мав злочинний умисел заподіяти шкоду Сергію Стерненку, а не порушувати громадський порядок. Тому підозра в хуліганстві, на думку суду, необґрунтована.

6 серпня 2020 року суд змінив запобіжний захід активісту з цілодобового на нічний домашній арешт.

13 серпня Сергію Стерненку вручили обвинувальний акт.

31 серпня перед засіданням у справі в Одесі обвинуваченого облили невідомою речовиною. 1 вересня адвокати пана Стрененка подали заяву про злочин. Приморський суд Одеси зобов‘язав поліцію відкрити кримінальне провадження щодо спроби четвертого нападу на активіста Сергія Стерненка.

29 вересня Приморський райсуд Одеси залишив Сергія Стерненка під нічним домашнім арештом за місцем проживання в Києві. Потім арешт продовжили.

29 січня 2021 року Приморський районний суд Одеси скасував нічний домашній арешт Стерненка. За обвинуваченого поручився народний депутат Роман Лозинський із фракції партії «Голос».

Читайте також
Команда «Детектора медіа» не лише бореться за якість української журналістики, але й розповідає про суспільно важливі процеси в Україні. Наші журналісти пишуть про досягнення та проблеми громадського сектору й показують, як активісти впливають на реформи.

Запрошуємо вас долучитися до Спільноти «Детектора медіа». Та разом працювати над тим, щоб ініціативи, які захищають демократичні цінності, ставали більш видимими.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Helga
04:13 / 19.03.2021
Ох і жах, ці рейтинги зламали вузький світогляд коментаторів, у всьому винен Разумков і ко!!! Політично замовили Сірожку! ))
Клим
20:51 / 18.03.2021
Питания до невідомого автора цієї статті : "На чиє замовлення ви це пишите?"
Artem
20:44 / 18.03.2021
Вирок Стерненку - це політичне замовлення. А Центру соціологічних досліджень Разумкова може довіряти хіба що той, хто в політиці нічого не розуміє, або є приспішником самого Разумкова і Ко.
саша
20:39 / 18.03.2021
дурь собачья: давайте судить будем по опросам?
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду