Про це повідомили в телеграм-каналі Сергія Стерненка. 23 квітня Одеський апеляційний суд продовжив розгляд справи, розпочатий 16 квітня.

Зазначається, що прокуратура заявила клопотання про приєднання нових доказів у справі. Суд підтримав прохання обвинувача. «Суд задовольнив клопотання прокурора та долучає до матеріалів справи «докази», які не надавались в суді першої інстанції та не відкривались нам під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. Це нонсенс, і суперечить і практиці Великої палати Верховного суду, і практиці ЄСПЛ. З таким же успіхом можна дати прокуратурі і слідчим наново провести розслідування, щоб у них було більше можливостей нафабрикувати матеріали», — йдеться в дописі в телеграм-каналі активіста.

Також повідомляється, що адвокати Сергія Стерненка двічі заявили про відвід колегії суддів, проте їм відмовили. Засідання відклали на 14 травня, щоб ознайомитися з новими доказами та узгодити позицію захисту.

Нагадаємо, активіст оскаржує вирок Приморського районного суду Одеси у справі викрадення і катування людини. 23 лютого 2021 року суддя Віктор Попревич призначив екслідеру одеського «Правого сектору» Сергію Стерненку та його соратнику Руслану Демчуку по 7 років і 3 місяці ув’язнення з конфіскацією половини майна.

Стерненку інкримінували викрадення та побиття Сергія Щербича, члена партії «Довіряй ділам», співголовою якої є мер Одеси Геннадій Труханов, з метою «заволодіння його коштами на суму 300 гривень». У 2015 році правоохоронці провели обшук у нього вдома, оголосили йому підозру та взяли під варту. Суди в цій справі тривали п’ять років.

За версією слідства, Стерненко та Демчук викрали Щербича, кинули у підвал, де нанесли потерпілому ушкодження. Демчук і Стерненко заперечують свою причетність до злочину. Стерненко вважає цю справу «політично вмотивованою розправою від Труханова», перебуваючи в СІЗО Одеси він звернувся до прихильників. 

29 березня Одеський апеляційний суд повідомив, що отримав скарги захисників, Стерненка та прокурора. Захист наголошує, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим та, відповідно, підлягає скасуванню. На думку адвокатів, висновки суду не підтверджуються доказами, які він брав до уваги.

9 квітня апеляційний суд обрав обвинуваченим запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Їх випустили з-під варти в залі суду.

22 квітня в інтерв’ю виданню «Букви» Сергій Стерненко заявив, що має інформацію про те, що суддя «переписав» уже готовий вирок, тому засідання відклали.

Соціологічна служба Центру Разумкова під час дослідження з'ясувала, що 34% українців вважають вирок Стерненку об'єктивним, стільки ж — не згодні. Низка громадських організацій підписали заяву, у якій пояснили свої сумніви у справедливості судового розгляду справи Стерненка.

Паралельно Приморський районний суд Одеси продовжує розгляд іншої справи, у якій Сергію Стерненку інкримінують вбивство свого нападника. Нагадаємо, на Сергія Стерненка в 2018 році тричі скоювали замахи. Під час третього він наніс смертельного удару нападнику. 24 травня 2018 року двоє невідомих напали на пана Стерненка біля дому і завдали йому декілька ударів ножем. Внаслідок замаху він отримав струс мозку, рвану рану руки та декілька гематом. Один з імовірних нападників, Іван Кузнецов, помер внаслідок застосування активістом самооборони. Другий — Олександр Ісайкул — був поранений і пізніше затриманий. Третій імовірний учасник нападу, Олександр Подобєдов був допитаний поліцією. У травні 2020 року Кузнецову та Ісайкулу оголосили підозру в хуліганстві.

20 березня 2021 року до дня народження Стерненка під Офісом президента у Києві відбулася акція протесту. Її учасники кидали фаєри, петарди і шумові гранати, облили будівлю Офісу фарбою та залишили на її стінах надписи («Лох», «Аваков чорт», «Волю політв’язням», «1312», «ACAB»). Також протестувальники розбили скло у дверях будівлі.

У МВС України зазначили, що правоохоронці свідомо не втручалися в події, пізніше поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «хуліганство». Пошкодження будівлі Офісу президента оцінюються у 2 млн гривень.

Заступник очільника МВС України Антон Геращенко вважає, що лозунги, які використовували активісти під час акції протесту на Банковій є «профашистськими».

Трьом активістам — ветеранам Владу Сорду (Владиславу Гранецькому-Стафійчуку) та Євгену Строканю, а також голові ініціативи «Захистимо Протасів Яр» Роману Ратушному — суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. 21 квітня апеляційний суд скасував Ратушному домашній арешт.