Активіст Сергій Стерненко сказав, що має інформацію, що суддя Приморського районного суду Одеси «переписав вирок», яким визнав його винним у нібито викраденні в 2015-му ексчлена проросійської партії «Родіна» Сергія Щербича. Про це він сказав в інтерв’ю виданню «Букви».

Стерненко розповів, що 19 лютого, коли суд мав оголосити вирок, перед початком засідання секретарка повідомила, що «вирок уже написаний і якщо всі приїхали — суддя скоро вийде і все зачитає». Однак за півгодини суддя зателефонував і сказав, що йому треба більше часу. Тоді засідання відклали на 23 лютого.

«Я можу говорити, що тут 100% було втручання в роботу судді. За інформацією моїх джерел, суддя написав виправдувальний вирок. Бо доказів, за якими мене можна обвинувачувати, немає. Але потім його переписали. Також за моєю інформацією, з суддею спілкувалися представники МВС», — сказав активіст.

«ЗМІ для змін» звернувся до Приморського районного суду Одеси за коментарем.

Сергій Стерненко також розповів, нібито представники Офісу генпрокурора спробували з ним домовитися перед врученням підозри в справі про напад, під час якого активіст смертельно поранив одного з нападників.

«На мене вийшли люди, сказали, що вони представляють Офіс генпрокурора. Запропонували припинити критикувати прокуратуру, припинити закликати до протестів. А в обмін на це обіцяли підозру не за умисне вбивство (ст. 115 Кримінального кодексу), а за вбивство при перевищені самооборони (ст. 118 Кримінального кодексу). Це менш тяжка стаття. Але я відмовився. Бо я діяв у межах закону, на мене напали. Іти на угоду з владою у такій ситуація — неправильно, як на мене», — повідомив він.

Крім того, активіст знову підтвердив, що Зеленський пропонував йому посаду в Службі безпеки України. Він уточнив, що цю інформацію заперечила лише прессекретарка Юлія Мендель, якої не було на тій зустрічі.

«Андрій Богдан, голова СБУ Іван Баканов, сам Зеленський. Не згадаю, чи ще хтось був із посадовців. Також було щонайменше 8 свідків цієї розмови, однак, окрім Масі Найєма, я інших прізвищ назвати не можу — адже ці люди не афішували цю зустріч, тож це було б не зовсім коректно. А відбувалося все перед парламентськими виборами. Зеленський казав, що напади на мене треба розслідувати, Баканов кивав головою. І потім Зеленський у мене запитав, чи є в мене охорона. А потім сказав приблизно таке: “Може, не будемо так витрачатися на охорону? Підеш на роботу в СБУ головним по Одесі? Будеш допомагати країні. Ти ж проти Росії борешся”. Я був спантеличений і одразу відповіді не дав. Зеленський запропонував Баканову зі мною про це поговорити, я обіцяв подумати. Але далі цього справа не пішла. Не хочу я працювати в СБУ», — загадує Стерненко.

ДОПОВНЕНО. Колишній голова Офісу президента Андрій Богдан у коментарі до Facebook-допису журналіста Дениса Рафальського підтвердив, що Володимир Зеленський пропонував посаду активісту. 

Сергій Стерненко додав, що поки не планує йти в політику, хоча вже отримував пропозиції балотуватися до Верховної Ради, зокрема — від «Слуги народу».

Нагадаємо, 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси у справі викрадення і катування людини призначив екслідеру одеського «Правого сектору» Сергію Стерненку та його соратнику Руслану Демчуку по 7 років і 3 місяці ув’язнення з конфіскацією половини майна. Журналіст Денис Казанський повідомив, що вирок Сергію Стерненку виніс суддя з Донецька Віктор Попревич, який встановив біля власного будинку бюст радянського диктатора Йосипа Сталіна.

Стерненку інкримінували викрадення та побиття Сергія Щербича, члена партії «Довіряй ділам», співголовою якої є мер Одеси Геннадій Труханов, з метою «заволодіння його коштами на суму 300 гривень». У 2015 році правоохоронці провели обшук у нього вдома, оголосили йому підозру та взяли під варту. Суди в цій справі тривали п’ять років.

За версією слідства, Стерненко та Демчук викрали Щербича, кинули у підвал, де нанесли потерпілому ушкодження. Демчук і Стерненко заперечують свою причетність до злочину. Стерненко вважає цю справу «політично вмотивованою розправою від Труханова», перебуваючи в СІЗО Одеси він звернувся до прихильників. 

29 березня Одеський апеляційний суд повідомив, що отримав скарги захисників, Стерненка та прокурора. Захист наголошує, що вирок суду є незаконним, необґрунтованим та, відповідно, підлягає скасуванню. На думку адвокатів, висновки суду не підтверджуються доказами, які він брав до уваги.

Соціологічна служба Центру Разумкова під час дослідження з'ясувала, що 34% українців вважають вирок Стерненку об'єктивним, стільки ж — не згодні. Низка громадських організацій підписали заяву, у якій пояснили свої сумніви у справедливості судового розгляду справи Стерненка.

Паралельно Приморський районний суд Одеси продовжує розгляд іншої справи, у якій Сергію Стерненку інкримінують вбивство свого нападника. Нагадаємо, на Сергія Стерненка в 2018 році тричі скоювали замахи. Під час третього він наніс смертельного удару нападнику. 24 травня 2018 року двоє невідомих напали на пана Стерненка біля дому і завдали йому декілька ударів ножем. Внаслідок замаху він отримав струс мозку, рвану рану руки та декілька гематом. Один з імовірних нападників, Іван Кузнецов, помер внаслідок застосування активістом самооборони. Другий — Олександр Ісайкул — був поранений і пізніше затриманий. Третій імовірний учасник нападу, Олександр Подобєдов був допитаний поліцією. У травні 2020 року Кузнецову та Ісайкулу оголосили підозру в хуліганстві.

20 березня 2021 року до дня народження Стерненка під Офісом президента у Києві відбулася акція протесту. Її учасники кидали фаєри, петарди і шумові гранати, облили будівлю Офісу фарбою та залишили на її стінах надписи («Лох», «Аваков чорт», «Волю політв’язням», «1312», «ACAB»). Також протестувальники розбили скло у дверях будівлі.

У МВС України зазначили, що правоохоронці свідомо не втручалися в події, пізніше поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «хуліганство». Пошкодження будівлі Офісу президента оцінюються у 2 млн гривень.

Заступник очільника МВС України Антон Геращенко вважає, що лозунги, які використовували активісти під час акції протесту на Банковій є «профашистськими».

Трьом активістам — ветеранам Владу Сорду (Владиславу Гранецькому-Стафійчуку) та Євгену Строканю, а також голові ініціативи «Захистимо Протасів Яр» Роману Ратушному — суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. 21 квітня апеляційний суд скасував Ратушному домашній арешт.

Фото Герман Крігер/ Watchers.Media