Найбільш небезпечними видами активізму лишаються протидія корупції, захист прав ЛГБТІК-людей і захист довкілля, — повідомив Центр прав людини Zmina 28 січня під час пресконференції в рамках презентації річної доповіді про переслідування громадських активістів та правозахисників у 2020 році.

Серед задокументованих інцидентів найпоширенішими були спроби залякування активістів (22), фізичні напади на них (21) та знищення чи пошкодження їхнього майна (18). Лише у чотирьох випадків нападів з-поміж згаданих 21 було оголошено про підозру ймовірним нападникам, —  повідомила дослідниця Центру Анастасія Москвичова.

Анастасія Москвичова

Регіонами-лідерами за кількістю інцидентів залишаються Київ (44) та Одеська область (10). За ними – Київська, Дніпропетровська (по 8) та Харківська області (6).

Автори доповіді зауважили, що незважаючи на карантинні обмеження по всій країні, у 2020 році випадків переслідувань менше не стало. У цей період дослідники фіксували зловживання спробами притягти активістів до адміністративної відповідальності за проведення мирних зібрань, проте більшість протоколів суди скасували.

Зафіксовані випадки за видами переслідування та локацією

Дослідники додали, що активістів часто юридично переслідують та розгортають проти них дискредитаційні кампанії. У 2020 році таких випадків сталося по десять і дев’ять відповідно. У лютому 2020 року поліція за позовом нардепа Андрія Деркача розпочала провадження про нібито розкрадання міжнародної технічної допомоги на суму 149 мільйонів доларів за участю Центру протидії корупції (ЦПК) та пацієнтської організації «100% життя». Паралельно розгорнулася дискредитаційна кампанія у ЗМІ проти організацій і її очільників.  

«Ми втягнуті в дванадцять судових процесів та чотири кримінальні справи за фейковими обвинуваченнями. Але все це — лише марна спроба загальмувати роботу нашої організації та заткнути нам рота. Наразі ми маємо повноцінний план війни та виграємо всі суди — ніщо та ніхто не здатні нас зупинити!» — заявив Дмитро Шерембей.

Дмитро Шерембей

Один із випадків тиску на активістів, які захищають права ЛГБТІК-людей, стався у вересні минулого року в Одесі. Там прибічники праворадикальної організації «Традиція і порядок» декілька разів заклеювали агітаційними плакатами вхід до ком’юніті-центру Queer home Odesa, забивали сірниками та заливали клеєм замкову щілину дверей тощо. Ця серія інцидентів продовжилась і в жовтні 2020 року.

«Я вважаю 2020 рік переломним в негативному сенсі. Переслідування ЛГБТ-активістів минулого року набуло масового характеру по всій країні, особливо щодо молодих активістів. В Одесі їх переслідують через декілька причин. По-перше, через посилення угрупування «Традиція і порядок», чия так звана діяльність є лише рекламою себе на тлі нападів на громадян, чия сексуальна орієнтація відрізняється від більшості. По-друге, минулого року гомофобні угрупування почали активно залучати підлітків, яких не карають за хуліганство та напади. Крім того, поліція демонструє повне небажання працювати зі злочинами ненависті через сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність», – розповіла Керівниця центру та виконавча директорка ГО «Гей-альянс Україна» Анна Леонова.

Анна Леонова

Серед найбільш небезпечних видів громадської діяльності залишається захист довкілля. Так, у грудні минулого року невідомі двічі підпалили сіновал на стайні «Щербаті Цуглі» в селі Прибірськ на Київщині, де група ентузіастів намагається відновити майже зниклу породу поліських коней.

Правозахисники також нагадали про 12 зареєстрованих у ВР законопроєктів, ухвалення яких загрожуватиме свободі асоціацій і мирних зібрань, спровокує дискримінацію правозахисників і громадських активістів та поширення гомофобних ідей. За словами правової аналітикині Zmina Олени Виноградової, кожен із законопроєктів може стати кричущим порушенням міжнародних стандартів у сфері прав людини і зобов’язань, які Україна взяла на себе перед міжнародною спільнотою.

Нагадаємо, «ЗМІ для змін» дослідив рух загрозливих для громадянського суспільства і прав людини законопроєктів, зареєстрованих у парламенті в 2020 році.

Фото, інфографіка Центру прав людини Zmina