Уже п’ять років працює Українська академія лідерства (УАЛ) – 10-місячна освітня програма розвитку для випускників шкіл віком від 16 до 20 років. Створена за зразком ізраїльської «мехіни», програми підготовки молодих лідерів, УАЛ допомагає українській молоді усвідомлено обрати професію та розкрити лідерські якості. УАЛ фінансується міжнародними донорами й українськими благодійниками.

Раніше представники УАЛ розповіли «Детектору медіа» про те, чим займається ця освітня організація та як змінилася її робота на карантині. Нині про виховання юних лідерів, роль цінностей у становленні особистості та вплив молоді на зміни в країні керівник УАЛ Роман Тичківський розповів у програмі «Активізація з Людмилою Тягнирядно» на «Українському радіо» та «Радіо Культура». «Детектор медіа» публікує текстову версію розмови.

– Романе, яка кількість лідерів необхідна Україні аби ми пройшли точку незворотності змін і реформ?

– Я посилатимусь на те, що говорять у публічному просторі фахівці. Зокрема, Валерій Пекар часто наголошує на необхідності хоча б 10% активного суспільства, яке б стало тим компасом, який вказує напрямок руху, і двигуном, який поведе суспільство за собою. Ми побачили під час Майдану й після нього, що в Україні такі люди є і це є нашим найбільшим надбанням. Завдання, яке ставить перед собою Українська академія лідерства полягає в тім, аби виховати таких «агентів змін» серед молоді.

«Ми б хотіли охопити своєю роботою понад мільйон українських підлітків до 2030 року. Це буде непоганий внесок у формування тих 10% критично мислячих людей, які є проактивними й готові брати відповідальність як за себе, так і за державу»

– Чи є запит у молодих людей ставати лідерами? Скільки потрібно нашій країні такої рушійної сили, щоб зміни реально втілювалися й лише набирали обертів?

– Безперечно, є. Є молодь, яка, дивлячись на реалії довкола, думаючи про завтрашній день не лише свій, а й країни, у якій вона народилася, прагне здобути кращий світогляд, зрозуміти, що відбувається, й усвідомити, як же ж я можу застосувати свій талант для того, щоб допомогти суспільству, але водночас і самому зростати. Таких людей чимало. Конкурс в Академію лідерства при вступі становить близько 12-15 осіб на одне місце. Для нас як для організації це є дуже вагомим результатом. Однак, ми не зупиняємось, ми віримо, що конкурс може бути більшим. Загалом, ми б хотіли охопити своєю роботою понад мільйон українських підлітків до 2030 року. Ми зрозуміли, що це буде непоганий внесок у формування тих 10% критично мислячих людей, які є проактивними й готові брати відповідальність як за себе, так і за державу.

– Нині ви маєте сім осередків Української академії лідерства в різних регіонах України. Як плануєте залучати молодь до активності, щоб досягнути одного мільйона проактивних підлітків на 2030 рік?

– В основі нашого навчання – десятимісячна програма для випускників середніх закладів освіти. Молоді люди разом живуть, разом навчаються на базі кампусів у семи містах, про які ви сказали. Однак додатково ми реалізуємо чимало короткострокових програм для молоді. Щорічно нам вдається охоплювати в середньому близько 50-60 тисяч молодих людей. У даному випадку, якщо йдеться виключно про формаційну програму, на якій навчаються наші студенти, то, маючи 200 місць, ми можемо мати чотири-п’ять тисяч аплікантів. І станом на сьогодні Українська академія лідерства має більше восьми сотень випускників, які закінчили десятимісячну програму. І більше, мабуть, 200 тисяч, які пройшли наші проєкти в різних форматах.

«Маючи покоління молодих людей, які свідомо зробили свій вибір, ми матимемо абсолютно іншу якість суспільства»

– Давайте поговоримо про ідею створення Української академії лідерства. Де ви її почерпнули та наскільки успішно реалізовуєте?

– Ідея, я думаю, народилася в головах багатьох людей як відповідь на ту ситуацію, яка в нас була під час Революції гідності. Згодом, щоб закарбувати ті досягнення, які нам приніс Майдан, потрібні були системні зміни та активізація суспільства. Ми бачили, що молодь була дуже сильним рушієм тогочасних подій. Водночас, ми розуміли, що значно менше молоді усвідомлює важливість системної довготермінової праці, планування на довгі періоди для того, щоб будувати речі довкола, які будуть таки змінювати якість суспільства. Йдеться про інституційне будівництво. Ми маємо відходити від принципу, коли вирішують люди, до принципу, коли працюють інституції. І таким чином наше суспільство ставатиме сталим, успішнішим. Зрештою, нас цього в школах не вчать, цього також не вчать в університетах.

Тому, дивлячись на динаміку, яку проходить молода людина в українському суспільстві, завершуючи школу, ми зрозуміли, що критично важливо вихопити її з традиційної системи, тих молодих людей, які щойно закінчивши середній навчальний заклад, вмотивовані бути зміною в суспільстві. Для цього необхідно по завершенні школи, бо це дуже серйозний перший етап розвитку особистості, дати собі час для того, щоб переглянути свої здобутки і повчитися протягом 10 місяців в УАЛ.

Ми вивчали досвід Ізраїлю – країни, у якої достатньо прийнято молодій людині по завершенні школи не бігти відразу в університет. Середній вік студентів бакалаврату в Ізраїлі – 26-27 років. Це вже свідомі люди, які розуміють, навіщо їм ця освіта, тому що вища освіта розглядається як інструмент досягнення конкретних життєвих цілей. Початкова, середня освіта – це той базис, який має отримати будь-яка особистість. У нашому випадку ми все ще переживаємо залишки старої системи, старої культури, де, стереотипи диктують нам те, що по завершенні школи ти обов'язково повинен іти в університет. В Академії ми формуємо цілісну особистість, доліплюємо те, чого не вистачило в школі, і відпускаємо в університет вже молоду людину, яка буде свідомо розуміти, навіщо вона сидить за тією партою. Маючи покоління молодих людей, які свідомо зробили свій вибір, ми матимемо абсолютно іншу якість суспільства.

– Навчальна програма УАЛ поєднує фізичний, емоційний та інтелектуальний розвиток на основі цінностей Як ці компоненти впливають на формування лідерських навичок у молодої людини?

– Цілісну особистість ми визначаємо в цих кількох вимірах. Перше – це фізичний розвиток. Ми не мислимо людину без здорового тіла й здорового духу. Друге – це здатність творити свій емоційний розвиток, це вміння розуміти себе та інших. Це вміння важливе для взаємодії із собою та людьми навколо. І третє – це інтелектуальний розвиток. Немає краю для того, щоб покращувати й акумулювати знання як індивідуальні, так і колективні.

І все це на основі цінностей, оскільки ми є частиною соціуму й соціум консолідується на основі певних ціннісних орієнтирів. Ми розуміємо, що Україна – це поєднання абсолютно різних людей. Однак Майдан нам дуже чітко показав, що саме цінності, свобода й гідність, об'єднали людей з усієї України з абсолютно різним досвідом. Тому Академія лідерства теж пропонує систему цінностей, які народилися на Майдані, для того щоб молода людина, згодом примірявши їх на себе, озброївшись ними, могла консолідувати суспільство й надалі. Це найкращий час для того, щоб виховувати цінності і прививати їх.

Ми суттєво трансформувалися за ці шість років, в тому числі й на фоні війни. Ми бачимо все більше запитів зі сторони молоді, зокрема на те, щоб говорити про цінності. Дуже важливо: молодь не любить, коли про цінності говорять виключно на символічному рівні, а їм подобається практика. І жити цінностями – це не те саме, що й декларувати цінності. Проживаючи інтенсивних десять місяців в Українській академії лідерства, молода людина сама навчається, навчає інших того, що таке бути вільним, як це бути справжнім, що таке бути другом, що таке бути мудрим, бути творчим, не здаватися. Молодь має усвідомити, що саме тут і тепер ми покликані творити своє суспільство.

– Чи всі батьки підтримують наміри дітей повчитися в Українській академії лідерства?

– Якщо дитина дійсно хоче вчитися в Академії, вона зможе переконати своїх батьків відпустити її. Якщо ні, тоді діти будуть перекладати цю відповідальність на батьків. Ми маємо ситуацію, коли студенти телефонують і просять поспілкуватися з батьками і вмовити їх віддати в Академію. Ми, звісно, телефонуємо, якщо бачимо, що батьки категорично налаштовані. Зі свого боку ми готові боротися за кожного абітурієнта. Особливо, коли в молодої людини є справжня мотивація. Але в кінцевому результаті, ми залишаємо молодій людині відповідальність переконати своїх батьків, з повагою, не йдучи на конфлікт. Ми ставимо собі за ціль консолідувати суспільство. Лідер – це той, хто служить суспільному благу. Прояви свою лідерську компетенцію вже в тому, щоб переконати своїх найближчих дати тобі можливість зробити те, що ти хочеш. Я завжди батькам кажу, що якщо ви справді добре виховали вашу дитину, вона ніколи вас не підведе.

Світ змінюється. Ми не повинні залишатися в тій самій мушлі, у якій ми були до цього. Я наголошую на тому, що не завжди батьки є тими, хто впливає на рішення дитини все ж таки не піти. У нас є приклади, коли вчителі, директори шкіл намовляють батьків, щоб дитина йшла в університет. Обґрунтовують це тим, що школа має подати директору інформацію, де вчиться дитина, щоб скласти рейтинг успішності шкіл. Це, знову ж таки, рудимент радянщини, який ще досі не вийшов з нашої звичної поведінки. Ми повинні дати молодим людям право вибору. 16-17 років – це той період, коли молода людина ініціюється, вона стає дорослою, і потрібно дорослішати, роблячи власні рішення, беручи за них відповідальність.

– Яких результатів ви плануєте досягти через десять років? Що для вас буде свідченням успіху Української академії лідерства?

– Ми б хотіли охопити понад один мільйон української молоді. Для того, щоб сформувати спільноту молодих людей, які керуватимуться у своєму житті тезою про те, що «Моє життя в моїх руках, життя моєї країни також». Не переводячи стрілки на інших особистостей, беручи відповідальність за себе. Власне, це все починається з того, що ти демонструєш віру в молодих людей, які крім мотивації декларують також спроможність навчатися й здобувати необхідний інструментарій для того, щоб реалізувати свої мрії, бажання. А коли ти демонструєш серйозне ставлення до молодої людини, до мотивованої молодої людини, мотивована молода людина буде віддавати в рази більше у відповідь. Тому сьогодні наше ключове завдання – сприяти глибинним суспільним трансформаціям, забезпечуючи якісну трансформацію українського суспільства. Це відбувається через наповнення українського суспільства людьми нової якості. І власне, нехай цей мільйон, можливо більше, можливо менше, людей нової якості, які об'єднані спільними цінностями і бажанням служити, бажанням іти до перемоги, бажанням постійно відкривати щось нове, і стане тим, що просуне Україну вперед. Ми хочемо бачити наших випускників і президентами, і прем'єр-міністрами, і провідними підприємцями тощо.

Фото: з особистого архіву Романа Тичківського та Людмили Тягнирядно