Журналісти, громадські діячів, правозахисники, політики та активісти звернулися до урядів демократичних держав та міжнародних правозахисних організацій з проханням пояснити керівництву України неприпустимість порушення прав та політичних свобод, а також поставити питання про несумісність політичних репресій з євроатлантичним курсом, що офіційно задекларований в Конституції України. Про це йдеться в зверненні, яке 16 червня оприлюднили на сторінці «Руху опору капітуляції» в Facebook.

У зверненні згадують кейси активіста та блогера Сергія Стерненка; підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь; п’ятого президента Петра Порошенка; генерала Дмитра Марченка; колишньої журналістки та народної депутатки Тетяни Чорновол; ексдиректора Інституту національної пам’яті, нині народного депутата Володимира В’ятровича; ексміністра Володимира Омеляна; блогера Сергія Пояркова; народної депутатки Софії Федини та волонтерки Марусі Звіробій.

«Детектор медіа» публікує повний текст звернення.

Публічне звернення до урядів демократичних держав та міжнародних правозахисних організацій про політичні переслідування в Україні

В Україні тривають політичні переслідування. Свідченням цьому є десятки резонансних кримінальних проваджень проти опозиційних політиків та громадських активістів. Генеральна прокуратура України і Державне бюро розслідувань помітно активізували свої дії у цьому напрямку. Захист підозрюваних заявляє про упередженість слідчих та систематичні процесуальні порушення.

Одеський активіст Сергій Стерненко зазнав численних нападів й отримував погрози від місцевого проросійського криміналітету. Про це він неодноразово повідомляв представникам правоохоронних органів. Рятуючи своє життя під час чергового нападу групи осіб, Сергій завдав смертельного поранення одному з нападників. Слідство не цікавиться нападниками, зате одеського патріота хочуть засудити за перевищення необхідної самооборони.

Підозрюваних у справі вбивства Павла Шеремета Андрія Антоненка та Юлію Кузьменко досі утримують під вартою, а Яну Дугар під домашнім арештом. Слідчі чомусь не передають матеріали слідства до суду. Хоча у день затримання підозрюваних Генеральний прокурор України назвав їх особами, які планували і вчинили вбивство, а представники Міністерства внутрішніх справ одразу ж заявляли, що мають беззаперечні докази причетності підозрюваних до злочину. На тому ж брифінгу у день затримання підозрюваних виступав і президент Зеленський, чим вчинив політичний тиск на слідство.

Проти колишнього Президента України Петра Порошенка відкрито близько двадцяти кримінальних проваджень. Адвокати Порошенка аргументовано доводять численні процесуальні порушення, а Державне бюро розслідувань оприлюднює офіційні відеоролики з неправдивою і наклепницькою інформацію у кращих традиціях радянської пропаганди. 

Високий резонанс у суспільстві викликають дивні звинувачення на адресу бойового генерала Дмитра Марченка, колишнього народного депутата України Тетяни Чорновол, екс-директора Інституту національної пам’яті, а сьогодні опозиційного парламентаря Володимира В’ятровича. Відбулися дивні обшуки ДБР у будинку екс-міністра Володимира Омеляна. Кримінальні провадження проти народного депутата України Софії Федини, волонтерки Марусі Звіробій та журналіста Сергія Пояркова за нібито погрози президенту Зеленському стали приводом для народної сатири.

Ці та інші випадки мають явні ознаки переслідувань за політичні переконання, а упередженість прокуратури та слідчих органів є очевидною.

Ми не віримо Генеральному прокурору Ірині Венедиктовій та першому заступнику директора Державного бюро розслідувань Олександру Бабікову, підлеглим їм прокурорам та слідчим. Їхні заяви та дії систематично збігаються із заявами та публічними погрозами Андрія Портнова на адресу учасників Революції Гідності, добровольців, волонтерів, активістів-патріотів та опозиційних політичних діячів. Зокрема, Портнов неодноразово публічно погрожував в’язницею і насильством Сергію Стерненку, Петру Порошенку та іншим сьогодні офіційно підозрюваним особам. Вважається, що високопосадовець режиму Януковича та відомий своїми проросійськими заявами Андрій Портнов й досі зберіг вплив на багатьох суддів, органи слідства та прокуратуру. Варто також зазначити, що Венедиктова вимагає перегляду амністії учасникам Революції Гідності, а Бабіков був юристом, який захищав інтереси колишнього президента Януковича, засудженого за державну зраду.      

Є мало сподівань на те, що матеріали згаданих вище кримінальних проваджень будуть об’єктивно розглянуті в українських судах. Існує безліч свідчень кругової поруки суддів, органів досудового розслідування та прокуратури.

Відповідно до Конституції Президент Зеленський мав би захищати права і свободи громадян України, але він відсторонено і мовчки спостерігає за політичними переслідуваннями.

Закликаємо уряди демократичних держав та міжнародних правозахисних організацій звернути увагу керівництва України на неприпустимість порушення прав та політичних свобод в Україні, а також поставити питання про несумісність політичних репресій з євроатлантичним курсом, що офіційно задекларований в Конституції України.   

Підписанти:

1. Мирослав Маринович, колишній політв'язень, учасник Ініціативної групи «Першого грудня».
2. Йосиф Зісельс, голова Ваад України, виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України, голова Генеральної ради Євроазіатського єврейського конгресу, дисидент і політв'язень часів радянського режиму, учасник Ініціативної групи "Першого грудня".
3. Ігор Козловський, релігієзнавець, президент Центру  релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, учасник ініціативної групи "Першого грудня", в'язень сумління т.зв."ДНР".
4. Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор, з 2006 по 2010 — представник України в Раді ООН з прав людини.
5. В’ячеслав Брюховецький, доктор наук, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», учасник Ініціативної групи "Першого грудня".
6. Отець Богдан Прах, ректор УКУ.
7. Микола Горбаль, поет, колишній політв’язень.
8. Юрій Щербак, письменник, Надзвичайний і Повноважний Посол України.
9. Володимир Огризко, політик, дипломат, Надзвичайний і повноважний посол України,  міністр закордонних справ України (2007-2009 рр).
10. Ярослав Яцків, академік НАНУ, головуючий ІГ «Першого грудня».
11. Леонід Фінберг, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, головний редактор видавництва «Дух і Літера»
12. Роман Безсмертний,  політик, віцепрем'єр-міністр України з питань адміністративно-територіальної реформи (2005 р.), народний депутат чотирьох скликань, посол України в Білорусі, представник України в політичній підгрупі Тристоронньої групи з врегулювання ситуації на сході України.
13. Сергій Квіт, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», міністр освіти і науки України (2014-2016).
14. Данило Лубківський, дипломат, заступник Міністра закордонних справ України (2014) / Danylo Lubkivsky, Deputy Foreign Minister of Ukraine (2014).
15. Микола Рябчук, почесний президент Українського ПЕН-клубу.
16. Михайло Гончар, Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", провідний експерт в сфері енергетики.
17. Анатолій Подольський, директор Українського центру вивчення історії Голокосту.
18. Ярослав Грицак, історик, професор УКУ, письменник.
19. Костянтин Сігов, філософ та громадський діяч, керівник Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА.
20. Володимир Єрмоленко, філософ, письменник, директор з аналітики ГО "Інтерньюз-Україна", старший викладач НаУКМА, учасник  Ініціативної групи "Першого грудня".
21. Євген Бистрицький, філософ.
22. Андрій Левус, народний депутат 8-го скликання, Вільні люди.
23. Михайло Басараб, політолог, член Президії Громадської комісії з розслідування та попередження порушень прав людини в Україні.
24. Олександр Скипальський, генерал-лейтенант, Почесний голова Волинського Братства.
25. Валерій Пекар, викладач бізнес-школи НаУКМА.
26. Сергій Висоцький, журналіст, нардеп 8-го скликання.
27. Юрій Гончаренко, громадський діяч, співзасновник Національно-консервативного руху.
28. Тарас Возняк, головний редактор часопису «Ї».
29. Андрій Юсов, ГО "Школа відповідальної політики".
30. Вахтанґ Кебуладзе, доктор філософських наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
31. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України.
32. Олексій Панич, філософ, перекладач, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клуба.
33. Олександр  Сушко, політичний аналітик.
34. Олена Стяжкіна,  історикиня, письменниця.
35. Дмитро Крапивенко, головний редактор журналу "Український тиждень".
36. Дмитро Лиховій, журналіст, головний редактор інтернет-видання "Новинарня".
37. Володимир Дубровський, економіст, учасник Революції Гідності.
38. Віктор Єленський, доктор філософських наук, професор.
39. Мирослав Гай, громадський діяч, керівник Благодійного Фонду «Мир і Ко», ветеран російсько-української війни.
40. Ігор Лапін, політик, народний депутат України (2014-19), ветеран російсько-української війни, батальйон «Айдар»,
41. Олександр Іванов, ініціатива Переходь на українську.
42. Сергій Пархоменко, головний редактор газети «Говорить Донбас», директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені  Олександра Никонорова.
43. Павло Білоус, ветеран російсько-української війни.
44. Геннадій Друзенко, співзасновник та керівник ПДМШ їм. Миколи Пирогова.
45. Ростислав Павленко, народний депутат України.
46. Микола Марченко, кандидат юридичних наук, експерт у сфері конституційного права.
47. Святослав Маринін,  громадсько-політичний рух «Межа».
48. Юрій Міндюк, громадський діяч, директор Фонду підтримки демократичних ініціатив.
49. Геннадій Боряк, заст. директора Інституту  історії  України  Національної академії наук України.
50. Карл Волох, блогер.
51. Ігор Магновський, доктор юридичних наук, експерт у сфері публічного права.
52. Владислав Василь, журналіст, медіа-експерт.
53. Нестор Воля, суспільно-політичний блогер.
54. Ярослав Кіт, викладач УКУ.
55. Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства.

Звернення відкрите до підписання.

Нагадаємо, 24 квітня 2020 року Центр прав людини ZMINA повідомив, що з початку року в Україні зафіксовано 23 випадки тиску і переслідувань громадських активістів. Також протягом цього періоду відбувалися дискредитаційні кампанії проти громадського сектору через демонізацію ймовірних зв`язків із Джорджем Соросом, а низка нардепів виступили за те, щоб обмежити діяльність активістів у законодавчому полі через внесення законопроектів «про лобізм».

Фото: Сергій Нужненко / Радіо Свобода