Низка авторитетних українських громадських організацій оприлюднили заяву щодо вироку Юрію Крисіну, причетному до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія.

Наводимо текст заяви повністю.

«22 грудня суддя Шевченківського районного суду Києва Олег Лінник ухвалив вирок щодо Юрія Крисіна – одного з “тітушок”, причетного до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія під час Майдану. Суддя засудив його лише до 4 років умовно, навіть попри те, що вже будучи на лаві підсудних, Крисін був причетний до вчинення двох інших злочинів.

Наступного дня суддя Лінник змінив тримання під вартою на домашній арешт для інших “тітушок”, звинувачених у замаху на вбивство учасників Революції Гідності. У справах екс-беркутівців, звинувачених у тяжких злочинах та звільнених іншими суддями, звинувачені за короткий час опинялися у РФ.

Усі ці рішення ухвалені дискредитованими суддями, чиї дії вже мали ознаки не тільки дисциплінарних проступків, але й злочинів. Проте органи, які б мали забезпечити очищення суддівського корпусу від таких суддів, провалили це завдання. Той самий суддя Лінник є одним із “суддів Майдану”, який ухвалював неправосудні рішення проти учасників поїздки до Межигір’я у 2013 році. Справу щодо нього закрили через 1,5 роки виключно у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності.

У листопаді 2017 року у Вищій кваліфікаційній комісії суддів успішно пройшов кваліфікаційне оцінювання суддя Олег Присяжнюк, який відпустив під домашній арешт екс-беркутівця Віталія Гончаренка. Пройшли його і 5 суддів апеляційного суду Київської області, які у часи Майдану позбавляли громадян водійських прав за поїздку до Межигір’я.

На сьогодні система дисциплінарної відповідальності суддів фактично не працює. Нині звільнено лише 10% “суддів Майдану”, а цього року Вища рада правосуддя, яка опікується дисциплінарною відповідальністю суддів, відкрила лише 3,7% проваджень з усіх дисциплінарних скарг. Судді і надалі впевнені у своїй безкарності та непідзвітності суспільству.

У той же час прокуратура застосовує репресивні механізми проти самих активістів. Нещодавно трьом членам Автомайдану вручено підозру за посягання на державного діяча (ч.2 ст. 346 ККУ) через те, що вони на мітингу кинули 3 яйця у депутата від БПП Олега Барну. Тепер їм загрожує від 4 до 7 років ув’язнення. Натомість, співучасть Юрія Крисіна у вбивстві журналіста прокуратура перекваліфікувала на хуліганство, а сам Крисін отримав лише умовне покарання.

Відповідальні за таку ситуацію, в першу чергу, органи суддівського та прокурорського врядування, які не в змозі забезпечити належне виконання суддями та прокурорами своїх обов’язків, а також чинні політичні еліти, які контролюють систему правосуддя і використовують її не для захисту прав людини, а в своїх політичних цілях.

Подібна ситуація тільки продовжує нагнітати невдоволення у суспільстві, сприяє зростанню зневіри у позитивні зміни та реформи, збільшує недовіру до влади та радикальні настрої суспільства. Усі представники теперішньої політичні еліти прийшли до влади завдяки Революції Гідності, однією із основних вимог якої була і є реформа та перезавантаження системи судочинства.

Для того, щоб ця ситуація змінилася, потрібно переглянути процедури дисциплінарної відповідальності суддів і складу органів суддівського врядування, щоб вони могли незалежно та неупереджено очищувати судову систему від суддів, які порушують закон.

Фундація DEJURE

Всеукраїнське Об’єднання «Автомайдан»

Український незалежний центр політичних досліджень

ГО “Детектор медіа”

Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва»

Нагадаємо, журналіста В'ячеслава Веремія було вбито в Києві в ніч проти 19 лютого 2014 року. Він зі своїм колегою поверталися з редакції додому на таксі. У центрі Києва на машину напали озброєні невідомі, витягли водія і пасажирів, почали їх бити залізними прутами, потім вистрелили у журналіста. В'ячеслав Веремій помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення. Вбивці журналіста досі не встановлені й не покарані.

Фото: Facebook Марії Томак