В Україні простежується тривожна тенденція до погіршення ситуації з правами людини. Свідчення цьому – події останнього року та законодавчі ініціативи, що виносилися на розгляд Верховної Ради під час останньої сесії.

Про це заявили правозахисники Центру громадянських свобод, Amnesty International, Української Гельсінської спілки з прав людини та Фундації «Відкритий Діалог» на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

Йдеться про голосування за зміну процедури обрання омбудсмена на відкриту, що, на думку правозахисників, створює великі ризики. Цю норму включили до закону про Конституційний суд України, до якого інститут омбудсмена не має ніякого стосунку, нагадала голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Виконавчий директор УГСПЛ Аркадій Бущенко звернув увагу на законопроект №6688 «Щодо забезпечення інформаційної безпеки», у якому з’являється поняття «технологічний тероризм» із розмитим визначенням. Це, за словами пана Бущенка, створює ризики упередженого застосування закону.

Правозахисники також відзначили випадки ухвалення найважливіших державних рішень без консультації із громадськістю, зокрема, законопроекту про деокупацію Донбасу, використання воєнізованих формувань МВС для охорони громадського порядку; окремі порушення свободи мирних зібрань, ексцеси у роботі правоохоронців; кампанії дискредитації активістів, які протидіють корупції серед представників влади, і реформаторів, які намагалися ламати систему; пропозиції нових, надмірно жорстких вимог до звітування громадських організацій. Останні, зокрема, передбачали звітування навіть за ФОПів, які надають послуги громадським організаціям (у редакції законопроекту, винесеній на розгляд ВР, йдеться про запровадження прозорості і публічності для фізичних осіб-підприємців, які отримали дохід виключно від донорів міжнародної технічної допомоги, – ДМ), і виключення з реєстру неприбуткових організацій за порушення строків звітності.

«Ми вважаємо, що ці законопроекти спрямовані на ускладнення, а у деяких випадках – унеможливлення роботи організацій… Це дуже нагадує російські підходи до неурядових організацій, багато з яких визнано «іноземними агентами». У нас ще не дійшло до цього, але законопроекти, які пропонувалися, є кроком до цього», – наголосив Аркадій Бущенко.

«Зрозуміло, що під час війни, навіть неоголошеної, права людини, які не є абсолютними, можуть обмежуватися, але пропорційно. Усі ці обмеження мають вести до мети, яка публічно проголошується, коли цієї мети неможливо досягти в інший спосіб. А те, що ми спостерігаємо у різних сферах прийняття державних рішень, свідчить про непропорційне обмеження прав, – наголосила Олександра Матвійчук. – З огляду на прив’язку до боротьби з РФ, принаймні частина суспільства підтримує ці непропорційні обмеження. Складається парадоксальна ситуація: якщо цю тенденцію не зупинити, українські громадяни добровільно віддадуть права і свободи, за які боролися і проливали кров під час Євромайдану. Наше завдання як країни, яка здійснює демократичні реформи – виграти війну, але не перетворюватися для цього на авторитарну Росію».

Виконавча директорка Amnesty International в Україні Оксана Покальчук відзначила зростання впливу церкви на державу, попри те, що, за Конституцією, влада відокремлена від церкви. «Що ми бачимо зараз – це дуже агресивний, активний і безапеляційний наступ усіх релігійних конфесій на рішення, які приймаються у Верховній Раді», – заявила вона. Під впливом Ради Церков блокується ратифікація Стамбульської конвенції, яка є частиною євроінтеграційних зобов’язань України. Нещодавно подали законопроект-пропозицію відкривати сесію парламенту молитвою «Отче наш». Йдеться і про законопроект про заборону абортів: хоча з березня про нього не згадують у ЗМІ, він досі зареєстрований на сайті Верховної Ради. «Ми «мавпуємо» практики авторитарних країн – Туреччини, Росії… Це наступ на наші права», – підкреслила Оксана Покальчук.

Президент Фундації «Відкритий Діалог» Людмила Козловська зауважила, що ці тенденції помітили і західні партнери, що може мати відповідні наслідки для іміджу і підтримки України. «Такі речі ніхто не толеруватиме, і перший «дзвіночок» вже пролунав у ПАРЄ. Нас також запросили презентувати наш звіт в ООН і Європарламенті. Наше завдання – чітко підтримати людей, які борються за зміни в Україні. І це дуже чіткий сигнал для сьогоднішньої влади», – підсумувала пані Козловська.

Як повідомляв «Детектор Медіа», 8 липня прес-служба глави держави повідомила, що Президент України Петро Порошенко подав на розгляд Верховної Ради України проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів та до Податкового кодексу України щодо забезпечення відкритості для суспільства інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань та використання міжнародної технічної допомоги. 

Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що законопроекти подано в неприйнятній редакції, оскільки «запропоновані норми запроваджують додаткову форму податкового звітування для ГО і дають фіскалам повний ручний контроль за діяльністю неприбуткових організацій».

Виконавчий директор громадської організації «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин зауважив, що запропоновані Президентом законопроекти потребують доопрацювання з боку громадськості та експертів.

Норми законопроекту розкритикувала голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова: на її думку, однакова прозорість мають вимагатися від усіх неприбуткових організацій, у тому числі створених бізнесом, а також усіх ФОПів, а не лише до тих, які працюють з донорами.

Ще до реєстрації законопроекту АП врахувала деякі зауваження, висловлені представниками антикорупційних громадських організацій під час презентації законопроекту 7 липня. Зокрема:

- запроваджено публічне звітування всіма громадськими об'єднаннями, які отримують надходження, більші за певний поріг, замість виключно громадських об'єднань, які отримують фінансову підтримку з коштів державного й місцевих бюджетів та міжнародної технічної допомоги;

- запроваджено публічний додаток до декларацій  ФОПів, які отримали дохід виключно від донорів міжнародної технічної допомоги, а не ФОПів, які отримали дохід від реципієнтів, або бенефіціарів, або донорів міжнародної технічної допомоги.

11 липня Верховна Рада на своєму пленарному засіданні не включила обидва законопроекти до порядку денного поточної сесії Верховної Ради – для цього не вистачило голосів.