Верховна Рада має розглянути у другому читанні законопроєкт № 3475 «Про адміністративну процедуру». Його ухвалення буде вирішальним кроком для нової якості відносин держави і громадян та наблизить Україну до стандартів Європейського Союзу. Профільний комітет Верховної Ради рекомендував цей проєкт до ухвалення у другому читанні та в цілому. Що це за проєкт і як він змінить філософію відносин між громадянином та органами влади?

Новий закон запровадить уніфіковані правила спілкування громадянина з посадовцями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Єдині правила для оформлення субсидій і пенсій, виділення земельних ділянок під забудову, видачі ліцензій і дозволів, проведення перевірок бізнесу, реєстрації нерухомості, підприємств і так далі.

Закон дасть громадянинові низку важливих прав. Особливо цінними вони будуть для активних громадян, готових боротись із несправедливістю у відносинах із органами влади, протидіяти незаконним забудовам, руйнуванню історичних пам’яток, свавільним перевіркам бізнесу тощо.

Якщо до органу влади звертаєтесь ви — наприклад, щоб оформити субсидію, — подана вами заява має бути обов’язково зареєстрована (ви маєте право вимагати письмового підтвердження реєстрації). Вам не можуть відмовити в наданні послуги, якщо ви помилились у заяві, принесли не всі документи або якийсь із документів не відповідає вимогам. Орган влади має поінформувати вас про недоліки заяви й підказати, як їх виправити; при цьому заява вважатиметься поданою в той день, коли ви звернулися вперше. Якщо ви помилково подали заяву не до того органу, вам її не повертатимуть, а перешлють туди, куди треба.

Якщо будь-які дії органу — перевірка, припинення соціальних виплат абощо — можуть вам зашкодити, починає діяти правило «нічого про вас без вас». З’являється також поняття «заінтересованих осіб»; наприклад, коли міська влада виділяє під забудову територію скверу чи дитячого майданчика, зацікавленими в тому, аби цього не сталося, є мешканці сусідніх будинків. Міськрада має залучити цих людей до провадження, а якщо треба, провести слухання.

Поки справа розглядається, учасники провадження матимуть право:

• отримати від органу влади інформацію про процедуру і свою роль у ній,
• брати участь у провадженні самі або через представників,
• знайомитися з матеріалами справи та копіювати їх,
• дізнаватися про процедурні рішення органу влади в цій справі,
• висловлюватися, надавати документи й докази,
• завчасно дізнаватися про дату, час і місце слухання у справі,
• подавати клопотання про відвід посадовця, який слухає справу, або інших її учасників, наприклад, експертів або перекладачів,
• подавати клопотання про призначення експертизи, отримання консультації, висновку спеціаліста тощо.

Якщо, наприклад, місцева рада збирається виділити під забудову ділянку, де розташована історична пам’ятка, справа зачіпає інтереси багатьох людей. У справі можуть брати участь люди, які борються за збереження пам’яток, навіть якщо вони не живуть поруч. Законопроєкт враховує стандарти Ради Європи, зокрема практику Європейського суду з прав людини. Рекомендації № R 87 (16) Ради Європи державам-членам щодо адміністративних процедур, які зачіпають багатьох людей, дають асоціаціям і організаціям, які захищають довкілля, громадського здоров’я, культурної спадщини тощо, заявляти колективний інтерес. Окремі активісти, які борються, наприклад, із незаконними забудовами, можуть представляти заінтересованих осіб за їхньої згоди.

Ще одна важлива зміна: орган влади не може зобов’язати людину бігати по довідки, якщо такого обов’язку немає в законі. Діє принцип офіційності, за яким державні органи та органи місцевого самоврядування самі отримують одне в одного необхідну інформацію.

Якщо рішення, яке орган влади виніс після розгляду справи, може негативно вплинути на заявника чи заінтересованих осіб, воно має бути обґрунтованим (письмово) й містити детальну інформацію про те, як його можна оскаржити. Зміниться й порядок оскарження рішень. Тепер орган, який розглядає скаргу, може утворити для цього комісію, до складу якої, крім посадовців, можуть включати представників громадських організацій (до третини членів). Тож громадські активісти зможуть захищати права людини та законність, беручи участь у роботі таких комісій. Є шанс, що за участі громадських активістів комісії розглядатимуть скарги більш неупереджено. Висновок комісії рекомендаційний, але якщо орган влади вирішить не враховувати цей висновок, він має це мотивувати — письмово, знову ж таки.

Нова адмінпроцедура, коли закон буде ухвалений та почне діяти, дасть громадським активістам і організаціям нові важелі в боротьбі за справедливість. Водночас публічним службовцям буде зручніше працювати за уніфікованими правилами. Головне, аби ці правила послідовно й коректно застосовувалися.