Окружний адміністративний суд м.Києва давно став символом корупції, кривосуддя та VIP обслуговування влади. Записи НАБУ з кабінету голови цього суду Павла Вовка розкрили огидне закулісся  правосуддя, яке не має нічого спільного зі справжнім правосуддям. Це обурило суспільство, понад 25 000 громадян звернулись з петицією до Президента з вимогою ліквідувати цей суд.

Однак незважаючи на ці гучні скандали та викриття, Вовк та його команда продовжували працювати. У першу чергу завдяки покриванню з боку Вищої ради правосуддя та мовчанню президента. І лише останні гори кешу, які виявили НАБУ при обшуку у брата Павла Вовка Юрія Зонтова, якого підозрюють у отриманні 100 000 дол. хабаря для судді ОАСКу, стали останньою краплею. Президент нарешті вніс до Ради законопроєкт про ліквідацію цього суду.

Проєкт передбачає негайну ліквідацію ОАСКу та створення натомість Київського міського окружного адміністративного суду. Важливо, що з моменту вступу закону ОАСК припиняє розгляд усіх справ, які передаються у Київський окружний адміністративний суд (зараз цей суд поширює свою юрисдикцію лише на Київську область). Тобто Вовк та його судді одразу втрачають можливість здійснювати правосуддя.

Це доволі радикальне рішення, однак в існуючих умовах дійсно виправдане. ОАСК став настільки токсичним для правосуддя, що для рятування системи ця хірургічна операція є необхідною і законопроєкт однозначно потрібно ухвалювати якнайшвидше.

Але це лише перший етап у лікуванні системи. Бо явно недостатньо просто ліквідувати суд. А передача справ ОАСКу у інший, не набагато кращий, суд може бути лише тимчасовим рішенням.

Тому після ліквідації ОАСКу владі невідкладно потрібно буде зробити наступні кроки.

У першу чергу треба нарешті перезавантажити Вищу раду правосуддя (ВРП) та запустити Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС). Від цих органів залежить, яким буде замінник ОАСКу та й судова система загалом, бо саме вони перевіряють та призначають суддів. А ще треба розуміти, що ліквідація суду не означає звільнення Вовка та інших суддів ОАСКу. Для цього є спеціальна процедура кваліфікаційного оцінювання, яку також проводять ВРП та ВККС. Тому без їх оновлення звільнення неможливе.

Очевидно, що суддів у новостворений суд повинні набирати на прозорому та чесному конкурсі з перевіркою доброчесності та компетентності кандидатів. Якщо туди просто перевести суддів ОАСКу, без конкурсу, то його ліквідація позбавлена жодного змісту і в результаті ми отримаємо ОАСК2.

Однак навіть конкурс за діючими недосконалими правилами не гарантує, що новий суд не перетвориться у ОАСК, а його голова у нового Вовка. Причина у виняткових повноваженнях цього суду – розглядати усі спори з органами центральної влади. Лише безсумнівно незалежні та доброчесні судді можуть забезпечити належний розгляд таких справ. Тому підхід до їх призначення має бути особливо ретельним та прискіпливим.

Експерти вже давно рекомендують забрати цю надзвичайно важливу категорію справ у окружного суду та створити для цього спеціальний суд, за прикладом Вищого антикорсуду. Суддів до такого суду слід обирати за спеціальною процедурою за участі міжнародних експертів, що б гарантувало обрання справді доброчесних та компетентних суддів.

Тож перший крок зроблено і це вселяє надію. Але чи ми нарешті отримаємо чесні суди, залежить від наступних кроків.