Лідери громадських організацій України звинувачують уряд у невиконанні програми Програми Кабінету міністрів «Український прорив: для людей, а не для політиків». Вони звернулися до керівників Представництва Ради Європи та Єврокомісії в Україні з проханням звернути увагу на відсутність поступу щодо забезпечення прав громадян на свободу об'єднань. Зокрема, йдеться про такі міжнародні заходи, як Саміт Україна-ЄС та Форум «За майбутнє демократії Ради Європи», що мають відбутися в Києві. Про це з посиланням на Український незалежний центр політичних досліджень повідомляє Інститут масової інформації.

Громадські лідери підкреслили: уряд та парламентська коаліція не виконали жодної обіцянки «Українського прориву». Навпаки, в сфері відкритості і прозорості влади з'явилися додаткові перепони.

Зокрема, 12 жовтня урядовий Комітет з питань гуманітарної та соціальної політики на чолі з Іваном Васюником ініціював скасування державного електронного реєстру громадських експертиз.

Як повідомив керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень Максим Лациба, Комітет Верховної Ради України з питань правової політики, очолюваний представником БЮТ Сергієм Міщенком, вже майже рік не розглядає закон «Про громадські організації» (№ 3371, поданий 14 листопада 2008 р.).

Окрім невиконання програми дій уряду, це суперечить вимогам Регламенту Верховної Ради України, який зобов'язує комітети в тридцятиденний термін розглянути законопроект та ухвалити рішення щодо доцільності включення його до порядку денного Верховної Ради України.

Глова правління Мережі розвитку європейського права Олександр Вінніков, відзначив, що від 2005 року уряди України приймали на себе зобов'язання перед Радою Європи і перед Європейською комісією розробити і подати на розгляд Верховної Ради нову версію закону «Про громадські організації».

Це обумовлено тим, що діючий Закон України «Про об'єднання громадян», прийнятий в 1992 році, не лише не відповідає Конвенції про основні права і свободи, а також містить багато суперечностей як з Цивільним кодексом, так і з Конституцією України 1996 року. Для прикладу, до українського кодексу про адміністративні правопорушення досі включено статтю, що передбачає за участь в нелегалізованих, в тому числі таких, яким відмовлено в реєстрації, громадських організаціях штраф до 130 неоподаткованих мінімумів (більше 2 тисяч гривень), в той час за підприємницьку діяльність без реєстрації максимальний штраф - 40 неоподаткованих мінімумів.

Голова правління Мережі розвитку європейського права Олександр Вінніков серед проблем для громадських організацій, які створює діючий закон, назвав, зокрема, обмеження права організацій бути представником своїх членів в суді, обмеження права вести господарську діяльність (в тому числі вести видавничу діяльність), та, існуючу заборону використовувати назви об'єднання громадян особами, які не є формальними членами організації.

Виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар підкреслила, що вести громадянську діяльність в Україні складно, і нелегко для будь-якої людини в цивілізований спосіб відстоювати свої права. Вона відзначила: «За статистикою, в Україні на 10 тис. населення є 11 неурядових організацій, а для прикладу в Угорщині - 46, Хорватії - 85, а в Естонії - 201. Ці цифри демонструють, наскільки повільніше розвивається Україна в цьому сенсі».

Адвокат, директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко, нагадав, що в квітні 2008 року в рішенні по справі «Корецький та інші проти України» Європейський суд з прав людини визнав діючий український Закон «Про об'єднання громадян» недемократичним та таким, що порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» виконання рішень Європейського Суду з прав людини є обов'язковим і передбачає внесення відповідних змін до чинного законодавства.

З відеозвітом конференції можна ознайомитися тут.

«Детектор медіа»