– Чи спостерігається в Україні прогрес у боротьбі з тютюнопалінням? 

Так, це можна побачити у підвищенні податків і акцизів на тютюнові вироби. Ця стратегія є однією з найефективніших у боротьбі з тютюнопалінням. Досвід України та інших країн світу говорить: регулярне зростання цін на тютюнові вироби сприяє тому, що менше дітей і молоді починає курити. З 2017 року українська влада регулярно підвищує ціни на тютюнові вироби: запроваджено 7-річний план дій у цій сфері до 2025 року. 

Ця політика є виграшною для України, бо зростають надходження в бюджет, а споживання вбивчого товару зменшується. Так у 2019 році від тютюнових акцизів до Держбюджету отримано 44,14 млрд грн, що на 0,6 млрд більше, ніж у 2018 році. А реалізація сигарет зменшилась на 11 млрд штук (на 20%) у порівнянні з 2018 роком.

– Які конкретні заходи для боротьби з курінням здійснює Україна зараз?

У Верховній Раді в січні 2020 року зареєстрували законопроект №2813, який націлений на зменшення привабливості куріння для дітей і молоді. Ключові норми законопроекту: 

• заборона продавати електронні сигарети та тютюнові вироби молодим людям до 21 року; 
• запровадження небрендованих упаковок сигарет, однакового темно-оливкового кольору, без логотипів і з великими зображеннями хвороб на 65% площі пачки; 
• заборона на рекламну сигаретну викладку з вітрин магазинів;
• встановлення обмежень щодо куріння, реклами та регулювання вмісту нових курильних виробів – вейпів та засобів для нагрівання тютюну на рівні з класичними тютюновими виробами; 
• розширення переліку громадських місць на 100% вільних від куріння (гуртожитки, вокзали, готелі, приміщення робочих місць); 
• надання повноваження органам місцевого самоврядування додатково визначати бездимні місця; 
• заборона реклами тютюнових виробів та інших пристроїв для куріння в Інтернеті.

Також Парламент ухвалив законопроекти №1209 і №12010, які з 2021 року вперше запроваджують податок на рідини для електронних сигарет (вейпів) та підвищують акциз на вироби для нагрівання тютюну (так звані стіки) та на сигарили – це практика багатьох країн Євросоюзу.  Зараз пачка стіків коштує як і пачка звичайних сигарет, але оподатковується у 3,5 рази нижче. Цей додатковий прибуток тютюнові компанії витрачають на рекламу електронних виробів для нагрівання тютюну в соціальних мережах, зокрема в Інстаграмі. 

В акцизній політиці щодо тютюнових виробів Україну можна назвати прикладом для інших держав. 

Але навіть попри це в Україні ціни на сигарети залишаються одними з найнижчих у світі. Наша країна має зобов’язання за Європейською директивою 2011/64 підвищити акциз на сигарети з існуючого рівня у 40 євро за 1000 штук до 90 євро до 2025 року. Акциз 90 євро за 1000 сигарет – це мінімальний податок в Євросоюзі, але вже зараз ЄС планує підвищити цю межу. Тютюнові вироби вбивають людей – вони не можуть бути доступним товаром. 

Крім,за січень-лютий 2020 року через підвищення акцизів на сигарети на 20% надходження до Державного бюджету зросли на 63%. Тобто політика підвищення акцизів одночасно позитивно впливає як на громадське здоров’я, так і на економіку. 

– Яка ситуація зі споживанням тютюнових виробів в Україні порівняно з країнами ЄС?

В Україні поширеність щоденного куріння складає 20%. В країнах Євросоюзу в середньому цей показник знаходиться на такому ж самому рівні. Але якщо у Хорватії та Греції поширеність куріння складає близько 25-27%, то у Скандинавських країнах – 8-12%. 

Проте в Україні значно слабші законодавчі норми у боротьбі з палінням, ніж у країнах ЄС. З 2015 року Україна намагається імплементувати європейські норми, але поки що безуспішно – тютюнові компанії мають потужне лобі у Парламенті. 

– Які ефективні методи боротьби з курінням ми можемо запозичити зі світової практики? 

Загалом всі заходи мають бути спрямовані на формування усвідомлення, що куріння – це хвороба й тому образ куріння за останні роки став  некрутим та непривабливим. Проте 3 роки тому на ринку з’явилися нові тютюнові вироби, які змінили ситуацію – це вейпи та електронні засоби для нагрівання тютюну. Тоді розпочався новий етап масштабної тютюнової рекламної кампанії, адже в Україні з 2012 року була заборонена реклама “звичайних” тютюнових виробів. 

Реклама вейпів і засобів для нагрівання в Інстаграмі та інших соцмережах нормалізує паління: знову використовуються зображення стильних і успішних молодих людей, які курять. Тютюнові компанії використовують у рекламі зірок і відомих людей, як це було десятиліття тому.

Показово, що в Україні спостерігалося зменшення поширеності куріння з 2012 по 2017 роки. Але зараз відсоток курців не зменшується через те, що не ухвалюються нові антитютюнові закони, які мали б врегулювати вживання вейпів і засобів для нагрівання. Тютюнові компанії вкладають дуже багато ресурсів у просування меседжу, що нібито ці нові девайси менш шкідливі у порівнянні зі “звичайними” сигаретами.

– А що про це говорять наукові дослідження?

Всі наукові дослідження однозначного говорять – вейпи небезпечні для здоров’я. Проте тютюнові компанії дещо маніпулюють з дослідженнями, говорячи про їхню меншу шкідливість. Дійсно, чадний газ не утворюється через відсутність процесу горіння. Але все одно рідина для вейпів містить нікотин, який шкідливий для здоров’я та викликає залежність. По силі викликання залежності нікотин поступається лише героїну та кокаїну!

В Україні, на відміну від та більшості країн світу, продаж вейпів жодним чином не регулюється законодавством. Тому в цих умовах говорити про меншу шкідливість є злочином, адже тим самим нормалізується вживання електронних сигарет дітьми та молоддю. 

Рідини для вейпів з нікотином та без нього мають однаково оподатковуватися. По-перше, безнікотинових рідин дуже мало на ринку, адже вони не викликають фізичної залежності – торгувати ними не так вигідно. По-друге, якщо зменшити акциз на рідини без нікотину, то тоді виникає питання контролю за вмістом цих рідин. Адже виробник може продавати під виглядом безнікотинових виробів рідини з вмістом нікотину. А запровадження державного контролю над цим буде дорого коштувати. 

– А яка ситуація в Україні щодо розповсюдженості куріння серед молоді?

Електронні сигарети курить кожен 5-й підліток – це є результатом законодавчої бездіяльності протягом останніх п‘яти років, тому Україна  програє тютюновим компаніям у неспроможності донести суспільству шкоду від вейпів. Популярність вейпів висока саме серед молоді, водночас старше покоління їх майже не вживає. Як свідчать дослідження, після куріння електронних сигарет існує велика вірогідність того, що дитина чи молода людина спробує “звичайні”. 

Щодо електронних виробів для нагрівання тютютну, то позиція Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) чітка – вони шкідливі для здоров’я так само, як і “звичайні” тютюнові вироби. За даними дослідження UNICEF, 7,4% підлітків в Україні віком від 14 до 17 років вже курили ці електронні вироби.

– Розкажіть детальніше про тютюновий лобізм в Україні. 

У Парламенті завжди були депутати, які лобіювали інтереси тютюнових компаній. Але тютюнники працюють доволі “чисто”: ще жодного з народних обранців не зловили на хабарі від виробників сигарет, хоча зрозуміло, що нардепи не роблять це безкоштовно. 

Доволі потужне тютюнове лобі було у Верховній Раді VIII скликання. Найбільш впливовим його представником була голова Комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна. Саме завдяки її зусиллям так і не були проголосовані антитютюнові законопроекти №2820 і №4030а. А зараз у коментарях для ЗМІ вона говорить про нібито утиски тютюнової індустрії. 

Але можна сказати, що чинний голова цього комітету Данило Гетманцев відстоює інтереси держави, а не тютюнових компаній: акцизи на сигарети систематично підвищуються. 

– Які методи лобізму використовують тютюнові корпорації?

Тактика тютюнових компаній полягає у відтермінуванні та блокуванні ініціатив з контролю над тютюном: реєструється багато альтернативних законопроектів. Наприклад, до вищезгаданого законопроекту №2813 подали 5 альтернативних проектів закону.

Якщо до антитютюнового законопроекту подають альтернативний, то на 99% він вигідний саме виробникам сигарет. 

Також тютюнники мають своїх людей у профільних парламентських комітетах і міністерствах. Дочка попереднього керівника секретаріату Комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Сергія Шоломіцького працювала у Japan Tobacco International. Він багато років системно співпрацював з тютюновими корпораціями, що прослідковується з його роботи на посаді керівника секретаріату.

Зараз Шоломіцький є помічником народного депутата від фракції “Слуга народу”, члена податкового комітету Парламенту Мар’яна Заблоцького – одного з найвідоміших тютюнових лобістів в Україні. З 2017 року громадська організація “Українське товариство економічних свобод” (УТЕС), головою якої тоді був Заблоцький, щорічно отримувала благодійні внески від Philip Morris International на загальну суму 263 тисяч доларів – це відображалося у звітах компанії. 

Раніше Заблоцький в коментарях для ЗМІ називав себе експертом з питань контролю над тютюном і пропонував підвищувати тютюнові акцизи повільніше, а заборону викладки сигарет у місцях продажу називав неефективною. Також його організація надіслала листа на ім’я голови ВООЗ із закликом не запроваджувати стандартизовані упаковки сигарет.  

А нещодавно благодійний фонд “Здоров’я для всіх” отримав 10 млн грн від  Philip Morris International нібито на боротьбу з коронавірусом. Колись подібні благодійні внески отримував Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) та інші громадські організації. В Україні заборонено спонсорство тютюновими компаніями, а ці благодійні пожертви фактично і є спонсорством. 

– Які нові приклади лобізму тютюнових корпорацій можна навести?

Наприкінці березня цього року голова Монастириської районної держадміністрації Тернопільської області Павло Дронь заявляв, що заступник міністра зовнішніх справ Василь Боднар допоміг йому зв’язатися з Philip Morris International, щоби попросити компанію допомогти із забезпеченням обладнанням для боротьби з коронавірусом. Уявіть собі рівень: заступник голови МЗС зв’язує місцевих чиновників з офісом Philip Morris International! 

А саме Міністерство зовнішніх справ мало б сприяти  ратифікації Протоколу про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами. Цей Протокол ратифікували всі країни ЄС та інші держави світу. А Україна досі цього не зробила, хоча є однією з країн-лідерів по контрабанді сигарет в інші держави. 

Євген Єнін до свого призначення заступником міністра закордонних справ був керівником проекту по боротьби з контрабандою Українського інституту майбутнього. Цей проект фінансувала компанія Philip Morris International. Тому може бути певний конфлікт інтересів, адже МЗС разом з МОЗ та Офісом Президента курує ратифікацію Протоколу. 

Фактично зараз два заступника міністра зовнішніх справ мають зв’язки з тютюновими корпораціями. Як це вливатиме на роботу МЗС – побачимо найближчим часом.

– Тобто тютюнове лобі виступає проти боротьби з контрабандою сигарет?

Тютюнники проти ратифікації цього Протоколу, адже їм вигідна контрабанда сигарет, щоби говорити про неефективність підвищення акцизів через нібито зростання контрабанди. Дослідження свідчать про залучення виробників сигарет до контрабанди.  І це не має дивувати: як інакше через кордон нелегально можуть проходити 4-5 млрд цигарок щорічно, які виготовлені легально саме на тютюнових фабриках?

– Якщо тютюнові компанії зазначають у звітах благодійні внески громадським організаціям, то політикам вони сплачують “чорною” готівкою?

Найімовірніше, так. Офіційно ніяких грошей тютюнові компанії депутатам не платять. Звісно, що депутати не зазначають у своїх деклараціях гроші від тютюнників. Вони йдуть непрямими каналами. 

Хоча законодавство прямо забороняє тютюновим корпораціям фінансувати передвиборчі компанії та взагалі бути спонсором, але покарання за порушення цих норм чітко не прописано у законодавстві. 

– Як громадський сектор може протидіяти тютюновому лобізму? 

Найперше – це адвокація повної імплементації вищезгаданої Директиви ЄС 2014/40, що передбачає законопроект №2813. Цей законопроект не потребує жодних витрат з державного бюджету! Але супротив в його ухвалені буде колосальний як у Верховній Раді, так і у ЗМІ. 

Тютюнові корпорації купують рекламу у медіа під виглядом так званих спецпроектів, зокрема на сайтах “Новое время”, “Економічна правда”. Публікуються матеріали про нібито меншу шкідливість певних тютюнових виробів, про соціальну відповідальність тютюнових компаній тощо. 

Philip Morris International, з одного боку, говорить про, те що вони допомагають людям кинути палити завдяки своїм новим електронним виробам, а з іншого – робить масові рекламі кампанії цих товарів, орієнтуючись виключно на молодь, а не на курців із 20-річним стажем. 

Тютюнові корпорації жертвують гроші на боротьбу з коронавірусом, але на своїх сайтах, виробах і рекламних матеріалах не зазначають, що куріння підвищує ризик ускладнень від коронавірусу. Бо легені – це перше, що уражається при COVID-19. 

– А скільки людей в Україні помирає людей від спричинених курінням хвороб? 

85 тисяч людей щорічно. Причому 83 тисячі людей – це чоловіки, переважно середнього та старшого віку. Ця категорія громадян чутливо реагує на підвищення цін на сигарети, задумуючись кинути палити або зменшити кількість викурених цигарок.Зараз близько 60% курців заявляють про бажання кинути палити. І ці люди підтримують більш жорсткі тютюнові обмеження, включаючи підвищення акцизів на сигарети. 

Також куріння є додатковим фактором ризику при всіх серцево-судинних і 20% онкологічних захворювань. Проте тютюнові корпорації докладають багато зусиль, щоби куріння сприймалося виключно як звичка, а не залежність і хвороба. 

Нещодавно головний хірург США Джером Адамс заявив, що цього року в Сполучених Штатах від куріння померло більше людей, ніж від коронавірусної інфекції COVID-19. В Україні ситуація аналогічна, адже попри зменшення поширеності куріння, 7 мільйонів українців досі курять щодня. Тобто смертність від куріння в рази перевищує смертність від COVID-19.

– Які наслідки для економіки України має поширеність куріння?

Передчасна смерть курців і хвороби, викликані курінням, завдають шкоди нашій економіці на рівні 3,2% ВВП (у 2018 році цей показник дорівнбвався 3,6 млрд доларів – це витрати на лікування хвороб, які напряму викликані вживанням тютюну, та витрати через передчасну втрату працездатності).

– Які б Ви дали 3 головні поради людині, яка хоче кинути палити?

Якщо ви хочете кинути курити – вам це вдастся. Навіть якщо ви пробували кинути курити, але потім знов почали – не зупиняйтеся, спробуйте ще раз. Чим більше спроб кинути курити, тим вище вірогідність успішності.  Гарні поради щодо відмови від куріння є на сайті Stopsmoking.org.ua. 

Також дуже впливає оточення людини: намагайтеся триматися подалі від людей, які курять – це додатковий тригер дістати цигарку. 

Кидайте курити так, як вам це комфортно. Хтось поступово зменшує кількість сигарет, а хтось відразу припиняє палити. 

– Які б Ви дали 3 головні поради владі щодо протидії курінню?

Порада лише одна – прислухатися до побажань виборців. Більше 80% українців підтримують посилення антитютюнових заходів. Вони не хочуть дихати тютюновим димом. Вони не хочуть, щоби їхні діти бачили рекламу тютюнових виробів у соцмережах і дивилися на кіоски з сигаретами у вітринах. 

Інтерв’ю підготували:

Дмитро Кривошеєв, PR-менеджер Коаліції РПР

Денис Давиденко, менеджер з адвокації Коаліції РПР