Сьогодні, 11 травня 2011 року, Україна починає головувати в Комітеті міністрів Ради Європи. Це означає, що наша країна має опікуватися розвитком демократичних інституцій і захистом прав людини на всій території дії Європейської конвенції прав людини. А чи виконала українська влада своє домашнє завдання?

В листопаді 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила Резолюцію №17552010 «Функціонування демократичних інститутів в Україні», де визнала скорочення громадянських прав і тиск влади на медіа. Був визначений чіткий перелік законів, які необхідно ухвалити для забезпечення правових гарантій реалізації прав людини та демократичного розвитку, в тому числі і новий Закон «Про громадські організації».

І що ми бачимо? Вже більше як півроку законопроект «Про громадські організації» №7262-1 застряг у парламенті. Вказаний законопроект наполегливо ставлять у кінець порядку денного і, звичайно, не встигають розглянути. Так сталося 21 квітня, і так заплановано на 12 травня?

Головуючий на сесії ВРУ Адам Мартинюк переконаний: ухвалення Закону «Про громадські організації» не є першочерговим. Тому він не буде ставити його на розгляд на початку роботи парламенту. Така ж доля спіткала проект Закону «Про благодійництво і благодійні організації» №6343 22 квітня. Робочий час депутатів в основному був витрачений на розгляд законопроектів, направлених на отримання преференцій для тих чи інших видів бізнесу, чергові сварки між комуністами та націоналістами щодо оцінки історичних подій в Україні. Тим часом повільно, але впевнено поширюється інформація, що регіонали на заміну законопроекту «Про громадські організації» уже перекладають російський Закон «О некоммерческих организациях».

Подібна ситуація може тривати місяцями: суспільно важливі законопроекти, які й так рідко потрапляють до порядку денного, будуть ставитися в кінець роботи парламенту, і їх постійно не встигатимуть розглянути. Це чудовий спосіб відсувати потрібні для суспільства законопроекти, при цьому не порушуючи регламенту!

Важливо, що обидва законопроекти не представляють жодних бізнес-інтересів. Їх ініціаторами є депутати від різних політичних сил. Законопроект «Про громадські організації» має на меті спрощення реєстрації і діяльності ГО, які є основною базою громадянського суспільства. Чинне законодавство «Про об'єднання громадян» ставить палки в колеса громадській активності. Приміром, якщо в Естонії на 10 тисяч населення діє 201 громадська організація, то в Україні аж 17. Громадські організації активно долучаються до вирішення суспільно важливих проблем, до надання соціальних послуг (розв'язання проблем інвалідності, профілактика негативних явищ серед молоді, робота з безпритульними тощо). Вони залучають більшу частину інвестицій у соціальну сферу, ніж підприємства. Тому цей документ є дуже важливим.

Законопроект «Про благодійництво» направлений на спрощення створення і діяльності благодійних фондів, аби громадяни могли легше об'єднуватися, залучати ресурси для допомоги нужденним. Благодійні організації здатні допомагати державі у наданні соціальних послуг громадянам (які, до речі, у належному об'ємі не надає держава). Створення сприятливого законодавства терміново потрібне Україні, яка у світовому рейтингу благодійності зайняла 150 місце серед 153 країн світу.

Ухвалення законопроектів дозволить громадським та благодійним організаціям створюватися і діяти по-європейськи.

«Регіони» переписують законопроект «Про громадські організації» на путінський лад

Опозиційні фракції планують підтримати законопроект «Про громадські організації», у той час як позиція Партії регіонів неоднозначна. Частина депутатів висловлюються за необхідність європейського розвитку України і підтримують спрощення процедури створення та реєстрації громадських організацій. Але значна частина, на чолі якої стоїть Олександр Єфремов, пропонують погіршити умови діяльності ГО: зробити законодавство значно жорсткішим, увести обмеження і дискримінацію джерел фінансування громадських організацій.

За словами депутата, зовнішні інвестори виділили кошти на підготовку людей для реалізації в Україні проектів «за варіантом Північної Африки». «Завдання поставлено: ми повинні чітко реагувати на питання боротьби з екстремізмом і діяльність, спрямовану проти чинної влади. Якщо гроші йдуть на благодійність, вони повинні йти на благодійність або на інші демократичні інституції, а не на підготовку революцій», - заявив О. Єфремов.

Виходить, що депутат сприймає громадські організації виключно як «групу молодих рєбят», провокаторів і революціонерів, тому й хоче контролювати громадянське суспільство України. Можливо, пан Єфремов усього-на-всього боїться громадського контролю? Адже саме громадські організації змогли мобілізувати близько 15 тисяч незалежних спостерігачів на виборах до Верховної Ради в 2007 році.

Фракція ПР робить переклад російського Закону «О некоммерческих организациях», який значно ускладнив роботу ГО сусідньої держави. На підставі цього закону у Росії не пройшли перереєстрацію або ж були вигнані за її межі багато відомих міжнародних організацій, які займаються захистом прав людини, розвитком громадянського суспільства.

Тому є реальні перестороги, що у законопроекту «Про громадські організації» з'явиться суперник: інший законопроект, який фактично запровадить «путінську модель» регулювання третього сектору. Родзинка цієї моделі полягає в повному державному контролі і фактичному підпорядкуванні громадських організацій державі.

Бютівці дивляться на законопроект «Про благодійництво» через призму політичних мотивів

Законопроект «Про благодійництво і благодійні організації» має кращі перспективи. Його планують підтримати і регіонали, і литвинівці, і нашеукраїнці. Втім, виникає питання щодо позиції фракції Блоку Юлії Тимошенко. Останній вагається: голосувати «за» чи голосувати «проти».

Дивно, що саме може не подобатися БЮТ відносно цілей цього суспільно корисного законопроекту. Вагання нардепів наштовхує на думку: вони готові не підтримувати проект із виключно політичних ознак. Адже в суб'єктах законодавчих ініціатив, які подали законопроект, немає депутатів-бютівців.

Як Україна дивитиметься в очі Європі

Складається ситуація, що однозначно погіршує імідж України як надійного партнера, як послідовної і демократичної держави. Як відомо, в листопаді минулого року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила Резолюцію по Україні, де визнала необхідність ухвалення Закону «Про громадські організації». Тоді президент Віктор Янукович підписав Указ, яким було затверджено перелік законодавчих актів, що необхідно ухвалити для виконання обіцянок перед Радою Європи. В цьому документі є Закон «Про громадські організації».

Україні, яка в травні почне головувати в Раді Європи, нема з чим йти показувати виконання своїх обіцянок. Це - непослідовність перед Європою, втрата міжнародної репутації.

Якщо ж у Раду пройде законопроект з «путінською моделлю» регулювання третього сектору ‑ це прямо вкаже на перетворення України з регіонального демократичного лідера на послідовника східних авторитарних режимів.

Заклик до громадян України

Відповідальність за невиконане Україною домашнє завдання перед Радою Європи полягає на народних депутатів і в першу чергу на фракцію Партії регіонів. Нині доля законопроектів «Про громадські організації» та «Про благодійництво» фактично залежить від «Регіонів» і лідерів фракцій, які формують порядок денний сесії Верховної Ради.

Зацікавлена громадськість повинна активно відреагувати на цю ситуацію. Потрібно звертатись і до голови Верховної Ради Володимира Литвина, і до керівників фракцій ВР, які є членами Погоджувальної ради, із проханням терміново розглянути ці законопроекти. Необхідно вимагати, аби 12 травня законопроект «Про громадські організації» №7262-1 і 13 травня законопроект «Про благодійництво і благодійні організації» №6343 були поставлені на початку порядку денного. Інакше Рада може знову «не розрахувати час» і «не встигнути» їх розглянути.

Максим Лациба, керівник програм УНЦПД.

Ілюстрація comments.ua