Медійним організаціям простіше залучати фінансування на конкретні цікаві проєкти, а не на підтримку загального функціонування — дослідження
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
Медійним організаціям простіше залучати фінансування на конкретні цікаві проєкти, а не на підтримку загального функціонування — дослідження
Про це свідчать результати зведеного дослідження міжнародної некомерційної організації Internews в Україні «Фінансова стійкість медійних організацій в Україні», проведеного в березні-липні 2020 року.
У рамках реалізації поточної «Медійної програми в Україні» Internews замовила проведення Дослідження фінансової стійкості медіа та написання Стратегічного плану, покликаних надати докладніші рекомендації медійним організаціям та донорам в Україні щодо реалістичних способів фінансової диверсифікації, розбудови ключових медійних установ і медіа, а також розвитку стійкості медійної галузі.
Незалежна дослідниця, докторка Крісті Евенсон зробила висновок, що можливості фінансової стійкості для медійних організацій існують навіть у складному політичному й економічному контексті, хоча й можуть бути мінливими.
Американська консультантка встановила, що спільна проблема, з якою стикаються медійні організації по всьому світу — як стати повністю фінансово незалежними без того чи іншого виду грантової підтримки, що дало б можливість розробити стратегічну бізнес-модель для організації. В основі успішних прикладів залучення медійними організаціями фінансування лежить чітке розуміння можливостей та бачення того, який внесок кожна організація робить у покращення якості медіа у своїй країні.
«Щоб досягти стійкості, важливо визнавати, що донори — це також часткове рішення та без них обійтися в осяжному майбутньому, ймовірно, не вдасться. Однак їх потрібно залучати таким чином, щоб організації могли стратегічно розвиватися самі та розвивати свої моделі фінансування. Інший ключовий елемент стійкості — створити сприятливе середовище для диверсифікації, зокрема отримання бюджетного фінансування та генерації додаткового доходу», — резюмувала дослідниця.
Зокрема у звіті описані варіанти трудових доходів, з якими експериментують медіа у світі. Це оновлення моделей підписки, адаптація рекламних моделей, краудфандинг, шляхи державного фінансування, варіанти додаткових видів діяльності тощо.
Способи диверсифікації фінансування (розширення джерел надходження котів —ДМ) кожна організація має продумати окремо для себе. Приклади іних медіа можна адаптувати до конкретної ситуації та змінити відповідно до стратегічного плану організації. Це перший крок до переходу на моделі фінансування з більш різноманітними джерелами доходу в середньостроковій перспективі, вважає дослідниця. Завдяки цьому «організації досягають більшої стійкості і зрештою відновлюваності, а також здатні створювати та просувати в Україні якісний контент».
Нагадаємо, засновниця та шефредакторка видання «Детектор медіа» Наталія Лигачова під час дискусії «Роль медіа під час місцевих виборчих перегонів» сказала, що традиційні медіа мають розуміти свою аудиторію, шукати та освоювати нові формати взаємодії з нею, щоб запобігти занепаду.
Учасники дискусії також говорили, що в Україні на місцевих виборах 2020 року зменшилася роль медіа, натомість зріс вплив соціальних мережах на суспільну думку. Попри цю тенденцію, діяльність соцмереж досі не регулюється.
Раніше ДМ писав, що політична ситуація в Білорусі посилює взаємозв’язки медіа з їхньою аудиторією та викликає в читачів бажання підтримати редакції та платити за контент.
З жовтня «Українська правда» запустила новий рівень членства у своєму клубі читачів — платформу «Толока».