22 квітня на сайті «Економічна правда» в межах рекламного спецпроєкту з Japan Tobacco International вийшов матеріал «Всім добра за ваші гроші: одіозні законопроєкти від нардепів». У цьому матеріалі з-поміж «одіозних» законопроєктів згадується законопроєкт № 2813, який пропонує заборонити продаж алкоголю, тютюнових виробів та електронних сигарет особам, які не досягли 21-річного віку.

На своїй сторінці у фейсбуку член правління громадської організації «Мережа захисту національних інтересів “АНТС”» Остап Єднак назвав цю публікацію продажністю тютюновим лобістам. Ганна Гопко, екснародна депутатка від «Самопомічі», в минулому координаторка в Україні проєктів міжнародної громадської організації «Кампанії за майбутнє без куріння», в коментарі «Детектору медіа» оцінила цей матеріал як приклад «безвідповідальності медіа». «Коли медіа себе позиціонують як незалежні й беруть гроші в тютюнових компаній, то це суперечить стандартам та цінностям. Це як продажні політики. З огляду на статистику — щороку майже 80 тисяч українців вмирають від хвороб, спричинених тютюнопалінням. Медіа стають співучасниками того, щоб держава не впроваджувала обмежувальні регуляторні заходи», — зазначила вона.

Пані Гопко додала, що це питання особливо важливе з огляду на пандемію Covid-19: «Ми бачили заяву Всесвітньої охорони здоров’я та їхній заклик відмовитися на час пандемії від цигарок, оскільки куріння підвищує ризики ускладнень. Тому ми би хотіли бачити взагалі відповідальність держави та медіа. Натомість ми бачимо, як тютюнові компанії намагаються стимулювати свої продажі».

На її думку, співпраця медіа та тютюнових компаній впливає на об’єктивність та викривлює ситуацію: «Це не перший такий приклад в “Економічній правді”, яка займала позицію тютюнових компаній. Я вважаю, що не лише держава, а й медіа мають відсторонюватися від впливу тютюнових компаній».

Також вона зазначила, що маркування матеріалу не є достатнім, щоби читач ідентифікував його як рекламу: «Якісні медіа, якщо продають площу, мають написати, що це реклама, а тютюнова компанія має позиціонувати цей матеріал як свою офіційну позицію. Не може бути інакшої співпраці. Медіа мають брати коментар, пояснювати причинно-наслідкові зв’язки, а не нав’язувати лобістську точку компанії, подаючи її як журналістський матеріал».

Головний редактор «Економічної правди» Дмитро Дєнков у коментарі «Детектору медіа» зазначив, що розміщення такого матеріалу, як і реалізація такого спецпроєкту, не суперечить стандартам «Української правди».

За його словами, спецпроєкт із JTI передбачає підготовку декількох матеріалів, які стосуються дерегуляції: «Мета проєкту — показати, наскільки складно вести бізнес в Україні. Він не стосується тютюнової промисловості, його продуктів та не рекламує діяльність тютюнників».

Він розказав, що ці матеріали готує редакція спецпроєктів. А саме — редактор цього відділу шукає авторів для написання цих текстів і готує їх до публікації. «За мною залишається право відмовити в опублікуванні, якщо в матеріалі присутні маніпуляція, відверта брехня або інший недопустимий контент», — сказав він.

Водночас Дмитро Дєнков наголосив, що статті, написані в рамках усіх спецпроєктів видання, не є редакційними. Відповідна інформація вказується на сайті у двох місцях — у футері сайта і в «Принципах та правилах роботи “Української правди”».

Публікація «Всім добра за ваші гроші: одіозні законопроєкти від нардепів», за його словами, є спільною роботою «редакції спецпроєктів і JTI»: «Зазвичай, я погоджую теми статей спецпроєктів. Іноді редакція спецпроєктів самостійно готує тексти, іноді — за участі партнерів таких проєктів. Цей написаний за участі JTI. Зокрема, компанія пропонувала деякі з прикладів законодавчого “спаму”, які перелічені у статті».

Згадку про законопроєкт, що пропонує заборонити продаж алкоголю, тютюнових виробів та електронних сигарет особам, які не досягли 21-річного віку, пан Дєнков погодив до публікації: «Так, і я бачив цей приклад, коли вичитував матеріал. Він був запропонований до тексту саме JTI як кейс, знайомий їм. У рамках рекламних спецпроєктів це припустимо».

Матеріали цього та інших спецпроєктів «Економічна правда» подає нетиповими для стандартних публікацій засобами: інший колір, спеціальні позначення, а також вказівка назви компанії, за підтримки якої написаний текст. Утім, є питання щодо достатності маркування таких рекламних спецпроєктів, щоби читач міг їх відрізнити від редакційних матеріалів.

«Читач, який відкриває цей текст на початку, бачить надпис великими літерами, за чиєї підтримки він готується і хто в даному випадку має відношення до контенту, — вважає головний редактор «Економічної правди». — Питання маркування подібних інформаційних продуктів — дискусійне й очевидно вимагає окремого законодавчого урегулювання. Тут правила поки що диктує ринок, і ми використовуємо ті ж самі інструменти, які використовують інші ЗМІ, які є нашими прямими конкурентами».

Також пан Дєнков наголосив на тому, що «Економічна правда» ніколи не виступала проти контролю над тютюном: «Ми підтримуємо чесний бізнес та відкриті ринки, а також підтримуємо здоровий спосіб життя. Можемо надати за необхідності деякі матеріали, опубліковані в “Економічній правді”, в тому числі матеріали, написані активістами, які борються з тютюновою промисловістю. Крім цього, “Українська правда” раніше робила подібні спецпроєкти з ГО “Життя”, яка відома своєю боротьбою з антитютюновими організаціями».

Зазначимо, що спецпроєкти, зроблені за підтримки тютюнових компаній, виходять не лише на «Економічній правді». Наприклад минулого року на Liga.net виходив спецпроєкт видання з найбільшим українським дистрибутором цигарок Tedis Ukraine «Рассеять дым: просто о сложных вопросах табачного рынка». А от на «НВ» є спецпроєкти про ринок тютюну та електронних цигарок: «Все про електронні сигарети» та «Головне про ринок тютюну», однак партнери в ньому не вказані.