Робоча група на платформі Верховної Ради розробила законопроєкт щодо оновлення чинного законодавства про політичні партії, який отримав високу оцінку з боку експертів Венеційської комісії та ОБСЄ і покликаний змінити модель регулювання партій, повідомили в Українському незалежному центрі політичних досліджень. 24 червня під час дискусії «Реформування законодавства про політичні партії: як подолати вождизм та кишенькові партії» експерти громадянського суспільства презентували коаліцію «За реформу політичних партій» та озвучили ключові рекомендації щодо оновлення закону.

Про створення громадської коаліції «За реформу політичних партій» повідомили в заяві, оприлюдненій 24 червня на сайті громадської спілки «Коаліція Реанімаційний пакет реформ». На момент публікації відомо, що крім РПР, до неї долучилися громадські організації «Центр політико-правових реформ», «Громадянська мережа "Опора"», «Рух Чесно», всеукраїнська ініціатива «Активна Громада», «Інститут Республіка» і «Інтегріті Юа». Доєднатися до коаліції можна за посиланням.

«Напередодні 25-річчя Конституції незалежні аналітичні центри та громадські організації, які працюють у політико-правовій сфері, об’єдналися для чесного діалогу про реформу політичних партій. Без сильних демократичних партій, яким довіряють громадяни України, нам не побудувати стійку демократію та не захистити нашу державу», — сказала Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції Реанімаційний пакет реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ.

Відкритість і підзвітність політичних партій залишається актуальним питанням, звернула увагу Ольга Коцюруба, старша юридична радниця Громадянської мережі «Опора». «Важливо, щоб політичні сили були демократичними в системі управління, а також відкритими та підзвітними перед власними членами та виборцями. А практика партійної диктатури, чітко вертикальної ієрархії пішла в минуле. Членами партій є лише 3,5 % громадян, тоді як 192 політичні сили взяли участь у останніх місцевих виборах 2020 року, що демонструє системний дисбаланс між можливостями доступу до владних повноважень і реальною залученістю громадян до процесів партійного будівництва», — пояснила експертка.

Іншою проблемою під час презентації відзначили доступ до інформації про політичні партії. У Єдиному державному реєстрі, де вона розміщена, складно відстежувати зміни, які відбуваються з партіями, навела приклад Світлана Конончук, виконавча директорка Українського незалежного центру політичних досліджень. Вона додала, що інформацію про участь партій у виборах наразі можна знайти в Центральній виборчій комісії. «Доречно мати зведені дані про політичні партії, які дозволять виборцю доступніше відстежити зміни в назвах, програмних документах, статутних органах тощо», — запропонувала Світлана Конончук.

Експерти коаліції вважають, що держава має фінансувати політичні партії. Зокрема Юлія Зальцберг, голова ГО «Інтегріті Юа», зауважила, що «усунення від державної фінансової допомоги позапарламентських партій буде сприяти виникненню «корпоративних партій», залежних від бізнес-груп». Проблема залежності від великого бізнесу й тіньового фінансування — це не внутрішнє питання політичних партій, продовжив тему Ігор Фещенко, провідний аналітик із партійних фінансів «Руху Чесно». «Партії є першим бенефіціаром налагодження ефективного контролю за фінансуванням, адже тільки так можна забезпечити рівність учасників політичного процесу. Паралельно партіям слід навчитися залучати кошти від виборців. Доцільність у залученні коштів великого бізнесу зменшуватиметься пропорційно до зростання кількості дрібних донорів, які і стануть найкращими контролерами та агітаторами для партій», — сказав він.

Реалізувати конституційне право представляти свої інтереси через політичні сили українцям не дозволяє олігархічність, брак внутрішньої демократії та закритість політичних партій, додала Олександра Гліжинська, засновниця всеукраїнської ініціативи «Активна Громада». Вона зауважила, що звідси — відсутність довіри громадян, зафіксована в результатах соціологічних опитувань. «Опитування Центру Разумкова (осінь 2020 року) свідчить, що 73,2 % громадян не довіряють політичним партіям. А згідно з опитуванням Національного демократичного інституту, 33 % громадян не мають позитивного ставлення до жодної з політичних партій. За цієї ситуації, політичні партії в Україні не можуть бути інструментом розвитку демократії та представництва інтересів народу, а отже профільне законодавство має бути реформоване», — резюмувала експертка.