5 березня народні депутати розглянули проєкт закону про публічні консультації №4254 за скороченою процедурою. Законопроєкт ухвалили за основу 262-ма голосами.

Профільний комітет ВР на засіданні 16 грудня 2020 року рекомендував проєкт закону до ухвалення за основу в першому читанні, — наголосила під час виступу на сесії Ради голова підкомітету Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Аліна Загоруйко. Вона додала, що текст неідеальний і потребує доопрацювання до другого читання, однак за основу закон рекомендовано ухвалити (у тому числі — з огляду на його очікування громадськістю та підтримку Ради Європи, ОБСЄ).

Нагадаємо, проєкт закону №4254 передбачає обов'язковість проведення публічних консультацій щодо політичних рішень (державних і місцевих) перед їх ухваленням. У тексті прописані строки та механізми проведення таких консультацій.

Законопроєкт також передбачає створення єдиного вебпорталу публічних консультацій, проведення електронних, адресних консультацій та публічних обговорень відповідно до міжнародних стандартів. 

Проєкт закону «Про публічні консультації» — результат кількарічного партнерства представників органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій. У жовтні 2020 року проєкт погоджений урядом і 23 жовтня зареєстрований у парламенті. Експерти Апарату Ради зауважили, що він потребує доопрацювання. Зокрема, слід передбачити фінансові та людські ресурси для ефективної роботи зазначених механізмів участі громадян, уточнити строки й місце проведення консультацій, їх учасників тощо.

Законопроєкт включили в порядок денний 4-ї сесії ВР, однак не встигли розглянути. Проєкт закону знову опинився серед завдань для парламентарів — експерти РПР назвали його розгляд однією з найочікуваніших подій 5-ї сесії Ради.

Публічна підтримка законопроєкту №4254 увійшла в одну з адвокаційних кампаній Платформи за правові реформи для організацій громадянського суспільства. Спільноту однодумців презентували 23 лютого 2021 року. Мета — реалізувати рекомендації, закріплені Карті правових реформ для громадянського суспільства, створеній у 2020 році зусиллями більше 250 експертів і представників сектору. У ній зосереджена стратегія розвитку правового середовища для ОГС на 2021—2025 роки. «Карту» презентували в червні 2020 року, упродовж липня тривало її обговорення в регіонах, а 30 вересня розробники представили фінальний варіант дороговказу реформ. Також ЦЕДЕМ презентував цифровий інструмент моніторингу за виконанням Карти правових реформ для громадянського суспільства.

2 березня 2021 року низка громадських організацій закликала парламент ухвалити проєкт закону про публічні консультації.

Водночас сектор очікує на ухвалення урядової Стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021—2026 роки. Про хиби та переваги проєкту нової Стратегії ми поговорили з Максимом Лацибою, експертом УНЦПД. Виконання чинної Стратегії прокоментував Олександр Ярема, Державний секретар Кабміну.