Українські правозахисні організації закликали українську владу та міжнародну спільноту вжити всіх заходів задля звільнення студентів і студенток, затриманих 12 листопада 2020 року за обвинуваченням в організації і підготовці дій, що порушують громадський порядок, або участі в таких діях. Текст заяви оприлюднено 20 січня на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини.

На момент публікації новини заяву підписали 14 організацій: УГСПЛ, Центр прав людини Zmina, Центр громадянських свобод, Харківська правозахисна група, Восток SOS, Освітній дім прав людини, Асоціація УМДПЛ, Медійна ініціатива за права людини, ЦГП «Альменда», ГО Truth Hounds, ГО «Докудейз», БО «Фонд милосердя та здоров’я», проєкт «Без кордонів» і ГО «Вектор прав людини».

12 січня дев’ятьом студентам під час закритих судових засідань був продовжений строк тримання під вартою. Марія Каленик, Ксенія Сиромолот, Кася Будько, Яна Оробейко, Єгор Канецький, Гліб Фіцнер, Ілля Трахтенберг, Вікторія Грановська та Анастасія Булибенко є активістами та активістками студентського самоврядування. Як зазначають студенти, яким вдалося уникнути затримання завдяки виїзду за кордон, силовики вираховували учасників через злам чатів. Під «порушенням громадського порядку» білоруська влада розуміє протести проти результатів виборів і проголошення Олександра Лукашенка президентом. 

На думку українських правозахисних організацій, затримання студентів білоруськими силовиками можна кваліфікувати як насильницькі зникнення згідно зі ст. 2 Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Оскільки, за інформацією ЗМІ, силовики не повідомляли рідним про місцезнаходження та умови утримання молодих людей, не допускали до них адвокатів, утримують арештованих у неналежних умовах.

Крім того, через закритий судовий розгляд арешту активістів правозахисники не можуть оцінити вмотивованість пред’явлених їм обвинувачень. «Але з великою часткою впевненості це дозволяє нам стверджувати, що переслідування студентів та студенток носить політичний характер», - йдеться в заяві.

Українських правозахисників непокоять дані, опубліковані Міжнародним комітетом з розслідування катувань у Білорусі у грудні 2020 року, про масове застосування катувань і негуманне поводження із затриманими. На їхню думку, заяви з цього приводу Верховного комісара ООН з прав людини не знайшли належного реагування міжнародної спільноти (зокрема, Європейського Союзу) та української влади, що призводить до потурання безкарності режиму Лукашенка та погіршення ситуації з правами людини в Білорусі. 

«Ми вважаємо, що консолідація зусиль міжнародної спільноти навколо визволення невинних студентів, утримуваних режимом Лукашенка, змогла б зрушити з місця і загальну ситуацію щодо дотримання прав людини в Білорусі та зупинити репресивні дії режиму. Закликаємо уряди Європейського Союзу, українську владу, міжурядові та міжнародні правозахисні організації вжити всіх заходів задля звільнення молодих людей, унеможливлення подальших незаконних затримань у Білорусі та повернути затриманих під захист закону, який, на нашу думку, брутально порушується в Білорусі», - йдеться в заяві.

Нагадаємо, протести в Білорусі тривають. Вони почалися після виборів президента в серпні 2020 року, переможцем яких ЦВК оголосила незмінного главу держави Олександра Лукашенка. Відтоді було затримано понад десять тисяч громадян, які вийшли на мітинги висловити свою незгоду з фальсифікаціє виборів у Республіці Білорусь.

За даними ООН, понад 450 затриманих білорусів піддалися тортурам і жорстокому поводженню з боку силовиків.

Українські та білоруські правозахисники розповіли ДМ про поточну ситуацію в Білорусі, факти порушення прав людини, проблему з легалізацією перебування білорусів в Україні, а також про гуманітарну допомогу новим мігрантам.

У жовтні 2020 року українські молодіжні організації звернулися до уряду з проханням допомогти білоруським студентам.

Журналістів у Білорусі в 2020 році затримували 479 разів – повідомила ГО «Білоруська асоціація журналістів».

Білоруські правозахисні організації 14 січня 2021 року визнали політв'язнями засновницю культурно-просвітницького закладу «Журналістська майстерня Пресклуб» Юлію Слуцьку, програмну директорку «Пресклубу Білорусь» Аллу Шарко, фінансового директора «Пресклубу Білорусь» Сергія Ольшевського, оператора Петра Слуцького та членкиню основного складу Координаційної ради, колишню журналістку Белтелерадіокомпанії Ксенію Луцкіну, яких звинуватили в ухиленні від сплати податків в особливо великому розмірі та тримають під арештом.

Фото «Радіо Свобода»