cs.detector.media
Мар'яна Зінченко
«ЗМІ для змін»
21.11.2026 14:43
Понад 400 проваджень і лише 101 вирок: аналітичний звіт ZMINA про стан розслідування справ Майдану
Понад 400 проваджень і лише 101 вирок: аналітичний звіт ZMINA про стан розслідування справ Майдану
Звіт охоплює понад 400 кримінальних проваджень.

Центр прав людини ZMINA 20 листопада презентував аналітичний звіт «Справи Майдану 13 років потому. Розслідування, суди та фактор часу».

Про це повідомив Центр прав людини ZMINA. 

Автори звіту систематизували інформацію про перебіг розслідування та судового розгляду злочинів проти учасників Революції Гідності. Він охоплює понад 400 кримінальних проваджень.

«Станом на вересень 2026 року понад 100 проваджень досі перебували на розгляді в судах, а близько 100 осіб звільнили від кримінальної відповідальності переважно через сплив строків давності. У 2028–2029 роках під загрозою можуть опинитися справи щодо особливо тяжких злочинів, зокрема вбивств протестувальників», — повідомили автори звіту. 

Під час презентації представники прокуратури, адвокатка потерпілих, родини загиблих та громадськість обговорили основні перешкоди на шляху до правосуддя, ризики подальшого затягування процесів і кроки, необхідні для завершення справ.

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зазначила, що дослідження систематизує інформацію про кримінальні провадження, пов’язані з подіями Революції гідності 2013–2014 років, та відображає стан їхнього розслідування і судового розгляду станом на вересень 2026 року.

Вона розповіла, що звіт охоплює понад 400 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних під час Революції гідності та пов’язаних із нею подій.

У цих провадженнях фігурують понад 600 підозрюваних та обвинувачених — від колишнього президента Віктора Януковича, міністрів і суддів до працівників спецпідрозділу «Беркут», так званих тітушок, працівників ДАІ та слідчих.

Потерпілими у цих справах визнано близько двох тисяч людей, зокрема тих, хто зазнав тілесних ушкоджень, незаконного затримання, катувань та інших форм жорстокого поводження, а також родини загиблих протестувальників.

Станом на вересень 2026 року суди першої інстанції ухвалили понад 100 вироків.

Водночас понад 100 осіб звільнили від кримінальної відповідальності, переважно через закінчення строків давності. А понад 100 проваджень досі перебували на розгляді в судах. Частина досудових розслідувань також триває.

У більшості епізодів слідство встановило фактичні обставини подій, зібрало докази, визначило причетних осіб і передало матеріали до суду. У багатьох справах уже є судові рішення, які зафіксували частину цих обставин.

Автори звіту наголошують, що специфіка справ Майдану полягає в тому, що переважна більшість злочинів інкримінується представникам самої держави — правоохоронцям та посадовцям. Фактично держава розслідує злочини, вчинені представниками її ж інституцій. Це стало одним із чинників, які ускладнили як досудове розслідування, так і судовий розгляд.

Адвокатка потерпілих у справах Майдану, голова колегії ГО “Адвокатська дорадча група”, співавторка аналітичного звіту Оксана Михалевич звернула увагу на загрозу спливу строків давності.

За її словами, строки давності за частиною справ про тяжкі злочини вже минули, а приблизно через два роки, у 2028–2029 роках, ризик закриття може поширитися і на провадження щодо особливо тяжких злочинів, зокрема вбивств і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень під час подій на вулиці Інститутській.

Ще одним важливим завданням Михалевич назвала збереження матеріалів про події Революції гідності — не лише матеріалів досудових розслідувань і судових процесів, а й відеозаписів та інших свідчень, які зберігаються в інтернеті й поступово зникають. На її думку, ці матеріали потрібно систематизувати та зберегти, зокрема для майбутнього наповнення Музею Революції гідності.

Наприкінці адвокатка наголосила, що звіт не лише фіксує вже встановлені обставини та стан розгляду справ, а й містить рекомендації для органів державної влади щодо того, як покращити ситуацію з розслідуванням і судовим розглядом злочинів проти учасників протестів.

Начальник департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексій Донський  наголосив, що кількість остаточних судових рішень у справах Майдану залишається недостатньою. За його словами, вироками, які набрали законної сили та встановили винуватість, засуджено 101 особу. Водночас 129 осіб звільнили від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Він також розповів, що частина вбивств, скоєних під час Революції гідності, досі залишається нерозкритою. Зокрема, серед убивств 22 січня 2014 року розкрито лише вбивство Юрія Вербицького, а частина вбивств 18 лютого також не розкрита. Загалом проти учасників Революції гідності було вчинено понад п’ять тисяч злочинів.

Серед причин, які ускладнили розслідування, Донський назвав масовість злочинів, велику кількість залучених до них правоохоронців, спроби приховати сліди та знищення документів. Він зауважив, що повномасштабна війна не може пояснити тривалість розслідувань, адже до її початку минуло вже вісім років від початку роботи над цими справами.

Головною проблемою судового розгляду справ Майдану Донський назвав відсутність чітких процесуальних правил, які б визначали строки та порядок розгляду справ і не дозволяли затягувати провадження.

Для виправлення ситуації Офіс генерального прокурора разом із потерпілими та їхніми представниками порушував питання про зміни до Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, пропонують зобов’язати суди розглядати такі справи в розумні строки та встановити чіткіші вимоги до інтенсивності слухань, якщо наближається завершення строків давності.

«За 13 років багато родин залишилися без адвокатського супроводу, а постійна зміна слідчих і затягування судових засідань ускладнювали можливість стежити за перебігом справ. Водночас самі рідні загиблих, які пережили втрату та мають проблеми зі здоров’ям, часто фізично не можуть відвідувати численні засідання в різних судах», - розповіла голова ГО «Родина Героїв Небесної Сотні», дружина загиблого учасника Революції гідності Андрія Дигдаловича Наталія Дигдалович.

Дигдалович звернула увагу на те, що за цей час померли понад 50 близьких родичів загиблих учасників Майдану, які були визнані потерпілими у справах.

«Важливо встановити відповідальність не лише безпосередніх виконавців убивств, а й усіх, хто сприяв злочинам»,- наголосила Дигдалович.

Письменниця Світлана Поваляєва пов’язала зниження суспільної уваги до справ Майдану з тим, що українське суспільство не встигло осмислити Революцію гідності як історичну подію і водночас як трагедію. Одразу після неї почалися окупація Криму, бойові дії на сході України, а згодом — повномасштабне вторгнення. Багато людей, які були на Майдані, пішли захищати країну, а нові втрати та випробування накладалися на пережите у 2014 році.

Вона наголосила, що пам’ять про Революцію гідності важлива не лише для родин загиблих, а й для розуміння української державності та власної історії.

Ознайомитися з повним текстом аналітичного звіту можна тут.

Нагадаємо, що у червні 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області визнав Сергія Мисливого винним у викраденні та катуванні учасників Євромайдану Юрія Вербицького та Ігоря Луценка в січні 2014 року. Йому призначили 12 років позбавлення волі.

Фото: Центр прав людини ZMINA

2 Червня 2026
21:05

Справи Майдану: Обвинуваченого у викраденні та катуванні Вербицького і Луценка засудили до 12 років тюрми

0
1298
Розгляд цієї справи тривав майже п’ять років.
Справи Майдану: Обвинуваченого у викраденні та катуванні Вербицького і Луценка засудили до 12 років тюрми

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області визнав Сергія Мисливого винним у викраденні та катуванні учасників Євромайдану Юрія Вербицького та Ігоря Луценка в січні 2014 року. Йому призначили 12 років позбавлення волі.

cs.detector.media
DMCA.com Protection Status