30 серпня, до Міжнародного дня жертв насильницьких зникнень, українська правозахисна організація Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) запустила глобальну кампанію «Амбасадори Свободи». Про це повідомила комунікаційна команда МІПЛ.

Ініціатива шукає публічних людей, які готові взяти під опіку цивільних українців, яких незаконно утримує Росія, та адвокатувати їх звільнення.

До кампанії вже приєднались дев’ять депутатів Європарламенту. Зокрема, німецька депутатка Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, яка стала амбасадоркою Катерини Коровіної, з трибуни Європарламенту закликали Росію негайно звільнити незаконно утримуваних українців, серед яких і свою підопічну. Катерину Коровіну Росія засудила за донат у кілька сотень гривень на підтримку Збройних сил України.

Організатори закликають долучатися українських та іноземних політиків і лідерів думок.

В основі кампанії — ідея персонального амбасадорства. Публічна особа говорить про проблему насильницьких викрадень на окупованих територіях крізь призму історії конкретної людини.

«Ми хочемо, щоб за проблемою незаконного утримання цивільних завжди стояли конкретні імена, обличчя та історії.  Росія викрадала і продовжує викрадати цивільних через нелояльність до окупаційного режиму. Деякі з них перебувають у неволі ще з часів АТО та ООС, а після повномасштабного вторгнення їхній лік пішов на тисячі. Всі ці роки проблема залишається на периферії уваги. Саме тому потрібен публічний тиск. Тільки так ми можемо повернути життя тим, у кого його вкрали», — розповіла голова МІПЛ Тетяна Катриченко.

Наразі на сайті кампанії зібрано 65 історій і портретів українців, яких незаконно утримує Росія. Їхня кількість постійно оновлюється.

Крім персонального амбасадорства, платформа пропонує виставку про цивільних із VR-реконструкцією реальної камери Ростовського СІЗО, а також дає змогу завантажити готові матеріали для акцій.

Точна кількість цивільних, викрадених Росією, невідома. Станом на кінець серпня 2026 року МІПЛ задокументувала 4185 фактів незаконних затримань українців на тимчасово окупованих територіях. Щонайменше 2 614 із них досі залишаються в російському утриманні. МІПЛ відомо також про 112 людей, які померли після викрадення або безпосередньо в місцях утримання.

За даними правозахисників, серед тих, хто досі перебуває в утриманні — 223 цивільні жінки. Наймолодшій із них нині 18 років, найстаршій — 73. Долю ще 25 жінок після викрадення встановити не вдалося. Це вчителі, водії, енергетики, журналісти, блогери, підприємці і безліч інших цивільних, яких РФ затримує поза будь-якими процесуальними процедурами і роками утримує без зв’язку чи доступу до медицини чи юридичної допомоги, часто так ніколи не висунувши жодних обвинувачень. Ці люди не є полоненими, бо вони не військові. Для цієї категорії позбавлених волі не існує визначених міжнародних механізмів обміну чи повернення.

За даними дослідження, яке МІПЛ проводило серед звільнених в рамках одного з офіційних минулорічних обмінів цивільних, 91% з опитаних зазнавали катувань у російській неволі. З них 88% повідомили про побиття, 70% — про удари струмом, 53% — про удушення.

Нагадаємо, у Києві громадські організації, які представляють та захищають права цивільних, незаконно позбавлених волі внаслідок збройної агресії Росії проти України, створили Коаліцію за створення Національного агентства – єдиного профільного державного органу для комплексного супроводу цивільних та їхніх родин.

Фото: МІПЛ