Якось я працювала зі звітом ВООЗ про те, як тютюнова індустрія просуває нікотинові снюси у світі, і вивчала упаковки цих продуктів. Підійшла трирічна донька, подивилась на яскраві етикетки з фруктовими малюнками і каже: «Мамо, купи мені такі цукерки». Вона не знала, що це, але її увагу миттєво захопила барвиста картинка. 

І це вже не вперше: у магазині вона щоразу залипає біля яскравих вітрин з нікотиновими продуктами й тягне мене за руку: «Хочу ось це». 

Мені складно пояснити донці, чому не куплю. І саме на це й розраховують тютюнові компанії, які буквально полюють на дітей. 

Чому тютюновим компаніям потрібні саме діти 

Тютюновий бізнес має одну незручну проблему: його клієнти вмирають від раку, хвороб серця, наслідків залежності. Щоб підтримувати прибутки, індустрія постійно перебуває у пошуку нових споживачів і цілеспрямовано знаходить їх серед дітей. 

За даними ВООЗ, більшість нинішніх курців спробували нікотин вперше до 18 років. Підсадити на залежність змалку з високою ймовірністю означає отримати клієнта на все життя. Така бізнес-логіка тютюнової індустрії. 

І вона вкладає в це великі гроші: за даними ВООЗ, щодня у світі на маркетинг тютюну витрачають 23 млн дол. Одна з тютюнових компаній заявляла про наміри вкласти 11 млн дол. просування нового тютюнового виробу в Україні. 

Споживання сигарет скорочується, держави запроваджують обмеження, тож індустрія мімікрує: винаходить «нові продукти», перепаковує нікотин у яскраві форми і просуває його як щось сучасне, безпечніше, навіть стильне. Мета — нормалізувати ці небезпечні продукти, як це свого часу вдалося із сигаретами. 

Реклама заборонена, але діти все одно її бачать 

В Україні реклама тютюнових виробів заборонена, але кожна друга дитина все одно бачить просування цієї продукції. Бо індустрія давно навчилась обходити обмеження і робить це системно.

Викладка на рівні очей дитини, з підсвіткою та кольоровими упаковками, у кожному супермаркеті та кіоску. Лайфстайл-контент у соцмережах, де блогер «просто живе» з продуктом у кадрі. Спонсорство молодіжних заходів і колаборації з брендами, які люблять підлітки. Таргетована реклама в інтернеті: алгоритми знають, скільки тобі років, що ти дивишся і що викликає емоції. Безоплатні зразки — «перша доза» для тих, хто ще не купує; далі вже за гроші й за покликом залежності. І самі продукти: яскраві, з фруктовими ароматами, у дизайні, що нагадує цукерки або молодіжні гаджети. 

Це не випадковий маркетинг, а продумані механіки впливу на дітей. Ті, хто бачить таку викладку постійно, на 64% більш схильні почати курити. 

Підлітковий мозок — легка мішень 

Тютюнова індустрія детально вивчає свою авдиторію, збирає дані, проводить дослідження, знає бажання, тренди, «слабкі місця» підліткового віку. І продає не нікотин, а образ, впевненість, дорослість, приналежність до «своїх». У рекламі — подорожі, вечірки, спорт, романтика, друзі. Дизайн продуктів у молодіжній естетиці, а іноді й зовсім дитячій. 

Результат: 43% молодих українців вважають вживання тютюнових виробів для нагрівання ознакою сучасної, стильної поведінки. Це наслідок продуманих дій тютюнових компаній.  

Підлітковий вік — це період активного розвитку головного мозку. Він сильніше реагує на яскраві стимули, гірше оцінює ризики, більш чутливий до тиску однолітків і бажання «бути як усі». Нікотин впливає на систему задоволення в мозку, а у підлітків вона особливо чутлива, тому залежність може виникати значно швидше, ніж у дорослих. 

Окремим прийомом маніпуляцій є просування нових продуктів як «менш шкідливих» або «для тих, хто хоче кинути курити». Та це не турбота про здоров’я, а один з інструментів залучення нової авдиторії. Твердження про «меншу шкоду», «бездимність», «альтернативність» вводять споживачів в оману. АМКУ вже визнав такі заяви оманливими. Всесвітня організація охорони здоровʼя наголошує, будь-які тютюнові вироби є токсичними та несуть загрозу для здоровʼя людини, тому вони мають регулюватися на рівні з традиційними сигаретами. 

Також тютюнова індустрія активно використовує ароматизатори, щоб зробити свої продукти привабливими для молоді. Смаки роблять своє: маскують природну неприємність нікотину та створюють у підлітків враження, що це щось солодке, фанове і нібито безпечне. 

Снюси: отрута в яскравій обгортці 

Нікотинові снюси — окрема й особливо тривожна історія. В Україні вони досі юридично не врегульовані, тож їх продають дітям без обмежень. 

Реклама снюсів за рік зросла на 51% і вже охоплює майже половину молоді 18-29 років. Цей виріб на вигляд як маленька подушечка без запаху. Він непомітний для батьків і вчителів — його кладуть під губу в школі, в транспорті, де завгодно. Смаками ягід, цитрусових, м’яти чи солодких коктейлів приваблюють дітей. Для цього також використовують яскраві упаковки, схожі на жувальні цукерки, а деякі бренди навіть копіюють дизайн відомих солодощів.  

В одному снюсі може бути до 20 разів більше нікотину, ніж у сигареті. Перша спроба — й організм вже отримав дозу, яка для дитячого мозку є набагато серйознішою, ніж для дорослого. Чим раніше людина починає вживати нікотин, тим вищий ризик, що залежність залишиться на багато років або навіть на все життя. 

Нікотинова залежність у Міжнародному класифікаторі хвороб визначена як розлад психіки і поведінки. Нікотин змінює роботу мозку, серця, нервової системи. Діти, які вживають снюси, скаржаться на рани і запалення під губою. Один снюс під губою можна тримати до 40 хвилин, і доза нікотину може спровокувати реакцію, схожу на стан сп’яніння. 

Індустрія просуває снюси як «безпечнішу альтернативу» сигаретам, але це маніпуляція. Адже нікотин залишається речовиною, що викликає залежність і негативно впливає на організм.  Без регулювання ми отримаємо нову хвилю залежності, тільки серед дітей і без диму. 

Майбутнє дітей чи прибутки індустрії 

Щороку Україна передчасно втрачає близько 130 тисяч людей від хвороб, пов’язаних із тютюном. У країні, яка зараз воює і переживає демографічну кризу, підсаджувати дітей на залежність — удар по їхньому майбутньому. 

70% українців підтримують заборону нікотинових снюсів. Суспільний запит є, але рішення — за Верховною Радою. 

Ініціатива «Батьки за Україну без тютюну та нікотину», амбасадоркою якої я є, закликає народних депутатів посилити захист дітей від маніпулятивного маркетингу тютюнової індустрії. Для цього необхідно ухвалити законопроєкт №14110-д про регулювання нікотинових снюсів та №12091 про заборону ароматизованих тютюнових виробів. 

Коли моя донька тягнеться до яскравої баночки в магазині, вона не знає, що за цим стоїть.  Для мене моя дитина — найдорожче, що є. Для тютюнової компанії — потенційний споживач. І держава має вирішити, кого вона захищає.

​Оксана Левицька, голова правління ГО «Центр громадянського представництва «Життя»»