У цифровому просторі України зростає кількість кібератак, фішингових схем і скоординованих дезінформаційних кампаній. Про це йдеться у звіті ГО «Платформа прав людини» про стан цифрових прав в Україні за грудень 2025-го — лютий 2026 року.
Під час моніторингу онлайн-простору за три місяці експерти ППЛ виявили повідомлення про кібернапади, фішинг, злами або спроби зламів ресурсів.
Більшість атак була спрямована на знищення цифрових сервісів або дестабілізацію роботи підприємств енергетичної, транспортної та оборонної галузей.
Також були зафіксовані DDoS-атаки на медіаресурси:
Упродовж грудня 2025-го — лютого 2026 року кібератаки тривали і проти представників Сил оборони України. Зловмисники писали у месенджери під виглядом благодійних фондів з пропозиціями перейти на сайт, щоб нібито завантажити «документи», або надсилали файли прямо в чат з прихованими шкідливими файлами в архівах під паролем.
Серед кіберінцидентів — атаки на фінансовий сектор. Хакери здійснили supply chain-атаку на інтернет-магазин Нацбанку України — під загрозою опинились імена, телефони, адреси доставки та електронні пошти клієнтів. Однак НБУ запевнив, що платіжні дані не скомпрометовані.
В «АБанку» зловмисники незаконно списали кошти з рахунків клієнтів. В установі атаку вважають принципово новою, кошти постраждалим повернули. Ще в одному випадку зловмисники встановили шкідливе програмне забезпечення на комп’ютер підприємства і викрали 1,5 мільйона гривень, проте правоохоронці встигли заблокувати активи.
Крім того, експерти зафіксували десятки фішингових схем, спрямованих на різні аудиторії.
Зокрема, шахраї створювали копії сайтів для оформлення «Зимової допомоги», фішингові сторінки від імені Головного сервісного центру МВС, де пропонували виготовлення водійських посвідчень, а також розсилали фейкові листи під виглядом НАБУ чи Міненерго. Майданчиком для фішингу зловмисники часто обирали месенджери: обіцяли 2200 гривень компенсації від Ощадбанку та «Укренерго», пропонували промокод на 10 літрів пального за підписку на телеграм-канал, просили проголосувати за «дитину в благодійному конкурсі» тощо.
Також у моніторинговий період зловмисники зламали телеграм-канал філії «Суспільне Херсон», після чого на ньому почали з’являтися сторонні дописи.
Під час звітного періоду фіксували поширення дезінформації. Основним інструментом таких кампаній став штучний інтелект. Зокрема, журналісти Texty.org.ua виявили близько півсотні проросійських ШІ-відео у тітктоці про нібито масові протести в Україні, які набрали понад 6 мільйонів переглядів. У фейсбуці псевдовійськові закликали до «повалення влади», а родичів захисників залякували підробленими ШІ-зображеннями нібито «полонених» і вимагали гроші.
За даними Центру протидії дезінформації, підроблені матеріали нібито західних медіа незмінно вперше з’являлися в російських телеграм-каналах, а потім поширювалися мережею пропагандистських ресурсів.
Онлайн-атаки з використанням ШІ також торкнулися журналістів. Дослідження ГО «Жінки в медіа» показало, що кожна п’ятнадцята журналістка зі 119 опитаних стикалася з цим, 70% подібних інцидентів відбувалися у фейсбуці.
Детальніше ознайомитися з даними моніторингу можна тут.
Аналітичний звіт оприлюднили в рамках проєкту «Посилення захисту цифрових прав в Україні», який реалізується ГО «Платформа прав людини» у співпраці з Центром прав людини Zmina за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Читайте також:
Фото: Unsplash
