Фундація «Множина», що офіційно розпочала свою роботу в середині квітня, заснована подружжям Анни та Миколи Сушків, декларує мету підсилювати стійкість країни та суспільства через чотири ключові напрямки — культуру, ідентичність, життєстійкість і спроможність. Насправді у ці програмні напрямки «зашито» набагато більше складових: від піклування про здоров’я нації — до реінтеграції та навчання ветеранів.

Чим займатиметься ця новостворена організація, з ким співпрацюватиме, а також які цілі ставить перед собою на перший рік діяльності — про це «Детектор медіа» поговорив із директоркою фундації Галиною Титиш.

— Як виникла фундація «Множина» та якими є її цінності, ідея та завдання?

— Фундацію заснували Анна та Микола Сушки, що вже мають історію особистої та родинної філантропії. Це був органічний процес — у якийсь момент прийшло усвідомлення потреби інституалізації цієї діяльності. Йшлося про те, щоб створити системну інституцію, що існуватиме довго і зможе створювати якісні зміни.

Процес створення тривав з минулого року. Я долучилася до команди на етапі, коли вже була ідея фундації та розуміння, чим вона буде займатися, якою є її місія та основні програмні напрямки.

«Множина» з’явилася, як відповідь на виклики, які зараз стоять перед країною. Нині перед нами безліч справді складних проблем: від міграційної та демографічної ситуації — до проблеми роз’єднаних спільнот, руйнування довіри та загальної стійкості суспільства. До того ж, початок розбудови фундації збігся з зупиненням програм USAID, що суттєво вплинуло на роботу багатьох інституцій у різних секторах. Відтак ми розуміли, що запит від середовища дуже відчутний.

Але нам ішлося не просто про підтримку діяльності громадських та інших організацій, а також і про те, аби створити потужну інституцію, що зможе підтримувати важливі для країни зміни. Нам також хотілося, щоб ці зміни були сталі, і щоб вони допомогли країні легше проходити через ті екзистенційні виклики, з якими ми нині маємо справу, та ставати більш суб’єктними на інституційному, громадянському та суспільному рівнях.

— У вашій фундації є чотири ключові програмні напрямки: ідентичність, культура, життєстійкість і спроможність. Якою є роль кожної з цих програм і яким саме колом тем вони займатимуться?

— Коли я долучилася до роботи зі створення фундації, ці програмні напрямки вже були розроблені. Мені зайняло трохи часу розібратися в цій структурі й логіці та зрозуміти, як усе це має працювати разом. Власне, вся команда працювала над тим, щоб усе це структурувати й витворити цілісну рамку, яка є зараз у фундації.

Тож наш перший напрям — «Ідентичність». Ми як українська політична нація дуже різні: в нас є різні досвіди, різні регіональні ідентичності. Значна частина українців зараз узагалі живе за кордоном. Це також впливає на нашу ідентичність. Але разом із тим є щось важливе, що тримає нас усіх разом. Саме тому, коли ми говоримо про політичну націю, ми заразом говоримо про інклюзивну українську ідентичність, де нам важливі й різні регіональні ідентичності, й осмислення того, хто ми є і що робить нас усіх українцями. Усе це, власне, закладено в програму «Ідентичність».

Друга програма — «Культура». Ми трактуємо її ширше за культурні практики, як таку собі «операційну систему» для країни. Тут у нас і освіта, і громадське здоров’я, і, власне, практики культури. Але передовсім цей напрямок — про людський капітал і його конкурентну спроможність.

Нам дуже важливо, щоб люди цінували знання, якість освіти, культуру, власне здоров’я та ставлення до власного тіла, тому що фізичне і ментальне здоров’я — дуже важливі складові людського капіталу. Саме тому все, що пов’язане з продуктивністю, з навчанням, з розвитком людини як свідомої особистості, «зашито» в напрям «Культура».

Третій програмний напрямок — це «Життєстійкість». Вона про опірність, стійкість, про підтримку «Пласту», про позашкільні формати, які дозволяють дітям загартовуватися та бути сильними й витривалими. Також у цій програмі й підтримка ветеранів, їхня реінтеграція, освіта для них (зокрема апскілінг і рескілінг) тощо. Адже ми розуміємо, що досвід, який є у ветеранській спільноті, має надзвичайну суспільну цінність.

Четверта наша програма — «Спроможність». Якщо у перших трьох напрямках ми говоримо передовсім про індивідуальний вимір, то тут з’являється інституційний рівень і робота над тим, аби інституції мали більшу спроможність. Цей напрямок зокрема і про реформи, розвиток філантропії. Індивідуальний рівень теж є, але у частині розвитку управлінських навичок.

Окрім цих чотирьох програмних напрямків, у фундації також є відділ аналітики, адже для нас важливо не лише постійно аналізувати, що з наших дій дає максимальний вплив, але і провадити регулярні дослідження середовища, розуміти його потреби й запити.

— Якою є роль аналітичного відділу фундації, над чим нині працює його команда та якими є пріоритетні завдання на цьому треку?

— Аналітика дуже важлива. Це про ефективність і відповідальність: ми воліємо базувати власну роботу на інформації, аби бути певними, що рухаємося у правильному напрямку. Відтак по кожній із програм ми визначили макропоказники та спланували перелік досліджень, які плануємо відстежувати або проводити.

Наприклад, на момент запуску фундації ми визначили, що в темі ідентичності для нас важливий ось такий перелік компонентів, і станом на зараз ключові показники за ними є ось такими. Надалі ми будемо послідовно відстежувати ці показники та робити необхідні коригування у нашій роботі, а також аналізувати отриману інформацію разом з експертами. Це про розуміння середовища (очевидно, що на нього впливає не лише наша робота).

За кожною з програм у нас є наші внутрішні індикатори. Тут ми дивимося, які наші кроки у програмній роботі мають конкретний вплив і намагаємося його виміряти та проаналізувати.

— Якими є пріоритети першого відкритого конкурсу «Множини»? І які інституції можуть на нього подаватися?

— У межах першого конкурсу можуть подаватися проєкти з бюджетами від 750 тис. грн до 4 млн грн. Остаточна кількість підтриманих ініціатив залежатиме від результатів експертного відбору, а також від якості й масштабу поданих заявок.

Для нас перший рік роботи інституції — це не лише етап підтримки проєктів, а й можливість краще зрозуміти реальну ємність сектору, потреби організацій і потенціал різних напрямків. Тому на цьому етапі ми не фіксуємо публічно загальний обсяг фінансування на старті. Наприкінці ж року, після завершення двох перших конкурсних хвиль, ми будемо готові представити повний обсяг ресурсів, спрямованих на підтримку проєктів, а також розумітимемо, які саме напрямки потребують додаткового підсилення.

Готуючись до першого конкурсу та першої хвилі заявок, ми провели попередню «розвідку»: кілька місяців тому зробили перший «пілотний» закритий конкурс, запросивши до участі невелику кількість інституцій. Ми зробили це, аби відтестувати процеси і краще підготуватися до першого відкритого конкурсу. Всім запрошеним інституціям ми надсилали форму зворотного зв’язку, аби вони могли підказати нам, що варто допрацювати.

Для першого ж відкритого конкурсу всі програмні керівники визначили пріоритети, які можна переглянути на нашому сайті.

Ми також хочемо подивитися, які організації до нас подадуться та з якими пропозиціями. Тому перший відкритий конкурс для нас також певною мірою «пілотний».

На цей конкурс ми запрошуємо тільки благодійні громадські організації (включно з тими, що мають у партнерстві комунальні або неприбуткові інституції).

Надалі ж ми плануємо підтримувати й інші неприбуткові організації. Також плануємо започаткувати стипендії — для нас важливо використовувати зокрема й індивідуальну підтримку акторам культури з недержавних, некомерційних організацій.

Дедлайн цього конкурсу — 17 травня, другий має стартувати вже в першій декаді вересня. Там, можливо, вже будуть дещо інші умови щодо того, які організації зможуть подаватися.

До другого конкурсу ми також плануємо перейти на міжнародну платформу Good Grants. Вона проста, зручна й інтуїтивно зрозуміла. Відтак ми впевнені, що заявникам буде набагато зручніше подавати заявки через неї.

— Поговоримо про ще один важливий вимір роботи — інституційну розбудову. Що ключове має відбутися з фундацією до кінця поточного року в контексті її інституційного розвитку? Процеси, програмні напрямки, оновлення в команді?

— Тут у нас справді багато роботи. Наразі в команді «Множини» працює 16 людей, відтак нині ми продовжуємо працювати над розширенням команди, зокрема шукаємо менеджерів у програмні команди. Так само ростуть відділ аналітики і грантовий відділ.

Нам важливо посилити команду, щоб мати можливість давати раду з усіма операційними випадками.

Також до кінця року ми плануємо сформувати наглядову раду фундації.

Для нас дуже важливо мати потужну та ціннісну наглядову раду з бездоганною репутацією, яка зможе давати зворотний зв’язок про те, наскільки команда досягає своїх цілей, чи ефективно інституція використовує кошти, чи добре працюють усі ключові процеси. Це мають бути кваліфіковані спеціалісти, візіонери, які зможуть оцінити ефективність роботи фундації на всіх рівнях і програмних напрямках.

Також у нас з’явилися експертні ради (ми в «Множині» називаємо їх комісіями з оцінки). Вони розпочнуть свою роботу вже в червні. Це зовнішні експерти, що закріплені за кожною програмою: вони читатимуть заявки, оцінюватимуть їх і рекомендуватимуть до ухвалення. Фінальне ж рішення буде ухвалюватися в команді.

Запрошуючи експертів до співпраці, ми дуже старалися дібрати таких людей, які добре розбираються в темі, мислять системно і стратегічно, і чиїй експертизі та цінностям ми могли б довіряти на 100%.

— Тобто, відбір заявок відбуватиметься в кілька етапів? Чи я правильно розумію, що буде спершу технічний відбір, потім експертний. Можливо, щось ще?

— Так, спершу відбуватиметься технічний відбір. Потім керівники кожної з програм аналізуватимуть заявки на предмет їхньої відповідності нашим програмним цілям. Далі — етап експертного відбору, де залучені експерти продивлятимуться заявки на відповідність пріоритетам і фокусам. У кожного експерта буде індивідуальна форма оцінки, де вони виставлятимуть бали, даватимуть свої коментарі та рекомендації. У фіналі буде засідання експертних рад (комісій з оцінки грантів — «ДМ») і спільне обговорення відібраних заявок.

Підсумовуючи, хочу ще раз наголосити на тому, що «Множина» народилася як інституція, що не лише відповідає на виклики, але й формує нові можливості для людей. І це також про довготривалу рамку змін, що мають впливати на те, аби ми як громадяни ставали більш стійкими, спроможними, суб’єктними. Авторами власного життя, що спільно творять Україну.

Фото: Суспільне