Петиція на сайті президента України Володимира Зеленського із закликом не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу України (законопроєкт № 15150) набрала 25 тисяч голосів у день публікації, 12 травня.
Авторка звернення Христина Ратушна зауважила, що документ має низку дискримінаційних норм. Зокрема, він дозволяє судам примусово давати місяць на «примирення» парам із дітьми, які хочуть розлучитися. Чоловіки зможуть вимагати повернення дівочого прізвища через «аморальні вчинки», а батько дитини — не платити аліменти, якщо матір заробляє більше, ніж він.
Також у тексті понад 45 разів фігурує розмитий термін «доброзвичайність», що може відкрити шлях до свавілля в судах та дискримінації.
Авторка також звернула увагу на норми, які, на її думку, можуть послабити захист від незаконних рішень влади, створити корупційні ризики та суперечити європейським стандартам. Критики зазнали положення щодо прав одностатевих пар, доступу військових до цифрових сервісів та механізмів управління державним майном.
Президента закликали звернутися до Верховної Ради та її голови Руслана Стефанчука з проханням зняти законопроєкт із розгляду, а також звернутися до Кабміну і Мін'юсту з проханням підготувати зміни до цивільного законодавства разом із правозахисниками, експертами та ГО. В разі ухвалення кодексу в цілому Зеленського закликали накласти вето.
Нагадаємо, 28 квітня Верховна Рада підтримала в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу України. За це рішення проголосували 254 народні обранці.
Читайте також:
Команда YouControl закликала бізнес, медіа та громадськість до активної позиції, публічного обговорення проєкту нового Цивільного кодексу та внесення пропозицій щодо правок до найбільш критичних частин документа.
За словами юристів YouControl, найбільший резонанс викликає стаття 328, яка закріплює так зване «право на забуття»: фізична особа може вимагати видалити інформацію про себе з пошукових систем та баз даних не лише якщо вона недостовірна, а й якщо «втратила суспільний інтерес».
Тим часом статті 345 і 353 проєкту нового Цивільного кодексу гарантують юридичній особі право на власний «цифровий образ» (акаунти, персональні сторінки, цифрові профілі тощо) і визначають: обробка даних щодо цифрового образу юридичної особи можлива лише за її згодою.
Також юристи звернули увагу на статтю 337 («Право на інформаційний спокій»). За їхніми словами, норма, задумана як право працівника не відповідати на робочі повідомлення у вихідні, відкриває можливості для так званих SLAPP-позовів (стратегічних позовів проти участі громадськості).
Фото: Людмила Тягнирядно
