
Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення спільно з громадською організацією «Жінки в медіа» та за підтримки міжнародної організації International Media Support (IMS) презентували першу збірку кращих практик рівності та різноманіття в українських редакціях. Під час заходу було відзначено медіа, які впроваджують ці стандарти у своїй роботі. Про це повідомляє пресслужба Нацради.
Участь у презентації взяли члени Національної ради Максим Онопрієнко та Олена Ніцко, програмна менеджерка данської медіаорганізації IMS Гоар Ходжанян, голова ГО «Жінки в медіа» Ліза Кузьменко, а також представники і представниці редакцій, чиї практики увійшли до збірки.
Збірка є систематизованим оглядом практик українських медіа у сфері рівності та різноманіття. Вона містить кейси національних і локальних редакцій за 2024 – 2025 роки, які впроваджують принципи гендерної рівності, різноманіття та інклюзії як у контенті, так і в організації редакційної роботи. Матеріали підготовлено на основі інформації, яку редакції надіслали під час відкритого збору кращих практик, ініційованого медіарегулятором.
У посібнику зібрани як приклади медійного контенту – зокрема про видимість жінок, ветеранів, ЛГБТК+, людей з інвалідністю, релігійні та етнічні спільноти, так і конкретні управлінські рішення та редакційні політики, які медіа можуть адаптувати і впроваджувати у своїй роботі.
«Ця збірка побудована у дуже зручний спосіб і розділена на два логічні блоки. Перший присвячений рівності в контенті, другий – організаційним практикам роботи редакцій. Вона сформована на основі досвіду. І, мабуть, найважливіше, що всі наведені приклади є дуже прикладними – їх можна використовувати у щоденній роботі редакцій, брати за приклад навіть без великих бюджетів», — уточнила Ліза Кузьменко.
Максим Онопрієнко наголосив на ролі медіа у формуванні суспільних настроїв та поширенні практик рівності і різноманіття.
«Медіа справді мають можливість змінювати переконання, суспільні настрої, а іноді – навіть долі людей. Важливо, що ці зміни часто не потребують додаткових бюджетів чи окремих структур. Вони починаються з щоденних редакційних рішень – від того, як формулюється заголовок, кого запрошують у студію і як реагують на прояви дискримінації», — відзначив він.
Під час заходу відзнаки отримали редакції, що впроваджують принципи гендерної рівності, різноманіття та інклюзії. Загалом відзначено 21 редакцію різних типів медіа – телебачення, друкованих, онлайн-видань і радіо.
Нагороди отримали:
Національна рада і «Жінки в медіа» планують зробити таку відзнаку щорічною.
Фото: Нацрада