
В Україні розгорнувся скандал навколо провальної колаборації Укрпошти з брендом одягу. Хвилю публічної критики викликала сексуалізація дітей, однак на цьому проблеми не вичерпуються. Є ще один аспект, який залишився менш поміченим, але є не менш небезпечним.
На одному з промо-зображень зображено школяра з сигаретою в роті на тлі школи. Це є ні чим іншим як нормалізацією вживання тютюну дітьми.

Користувачі в соціальній мережі Threads коментують “та що тут такого, це реальність, зараз діти з першого класу з дудкою в роті”.
Але ця логіка підміняє причину наслідком. Діти не народжуються з сигаретою чи електронкою в роті. Вони починають вживати тютюнові та нікотинові вироби в результаті системних і цілеспрямованих маркетингових дій тютюнової індустрії – через рекламу, модні образи, ароматизатори, яскраву викладку та оманливі твердження про «меншу шкоду».

У цьому контексті бренди, які зображають куріння як стильне, сексуалізоване або «ностальгійне», мимоволі стають частиною цієї системи. Фактично вони виконують роль помічників тютюнової індустрії – її «корисних ідіотів», посилюючи меседжі, які напряму шкодять дітям.
Окрім того, така реклама прямо порушує статтю 22 Закону Про рекламу, яке визначає, що заборонена будь-яка реклама, яка містить зображення тютюнових виробів.
За даними опитування ВООЗ, в Україні у віці 13-15 років 18% дітей вживають тютюнові вироби. Кожна пʼята дитина віком 13-15 років вживає електронні сигарети (дорослі 18 років і старше – 5%), 3% – нікотинові снюси. Ці показники вражають і демонструють, що і Уряд України, і ми як суспільство робимо недостатньо, аби захистити дітей від наркотичної загрози нікотину.
І так, на жаль, діти вживають тютюнові та нікотинові вироби в школах. Як показують опитування, вони роблять це навіть на уроках. Зокрема, щоб бути модними – як підліток на фото. Дітям це здається необхідним для подальшого отримання поваги в компанії. «Взяли собі в голову, якщо я буду курити, мене так само будуть поважати в компанії», – анонімно коментують підлітки .
Візуальні образи мають потужний вплив, зображення дитини з сигаретою – це нормалізація залежності. Такі дії підривають зусилля держави із захисту здоров’я та прямо впливають на формування поведінкових установок дітей.
Наслідки мають цілком вимірювану ціну. Щороку в Україні від хвороб, спричинених вживанням тютюну, помирає близько 100 тисяч людей. Більшість із них почали курити і стали залежними саме в підлітковому віці.
Будь-яка організація – приватна чи державна – має усвідомлювати силу своїх дій та повідомлень і відповідати за те, що вона поширює. Комунікація формує цінності, впливає на поведінку аудиторії, особливо дітей і молоді. Якщо компанії, тим більше державні, порушують законодавство, ігнорують соціальний контекст та реальні наслідки своїх повідомлень, вони підривають довіру і перестають виконувати свою суспільну функцію. Відповідальна, свідома та етична комунікація – це не опція, а обов’язок тих, хто формує інформаційний простір.
Авторка – Ольга Масна, менеджерка з комунікацій ГО «Життя»