23 лютого на пленарному засіданні Верховної Ради України депутати ухвалили Закон України «Про доброчесне лобіювання» (№ 10337), пише сайт парламенту.

Проєкт закону мав на меті забезпечити правові засади лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів, нормативно-правового регулювання взаємодії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заінтересованими сторонами та суб’єктами лобіювання, встановлення прозорих механізмів забезпечення діяльності суб’єктів лобіювання та посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування; механізмів контролю за лобістською діяльністю.

Після ухвалення в першому читанні законопроєкт допрацювали: враховані міжнародні стандарти, пропозиції та рекомендації Європейської Комісії. Зокрема, комісія запропонувала заборонити встановлювати розмір винагороди суб’єкта лобіювання в залежності від результатів лобіювання й уточнити права та обов’язки об’єкта лобіювання, не збільшуючи адміністративного навантаження на нього.

У законопроєкті, підготовленому до другого читання вилучили поняття «адвокація» та споріднені, вивели з-під дії закону про лобіювання роботу громадських об’єднань та інших неприбуткових організацій, крім випадків, коли така діяльність стосується комерційних інтересів. Також у проєкті  уточнили окремі поняття, зокрема «лобіювання», «предмет лобіювання», «об’єкт лобіювання» «бенефіціар», а також строк подання звітності лобістами та зміст звіту.

З прийняттям Закону України «Про лобіювання» виконано рекомендацію Робочого документа Європейської комісії «Звіт про Україну 2023» від 8 листопада 2023 року щодо прийняття Україною закону, який регулює лобіювання відповідно до європейських стандартів, як частину антиолігархічного плану дій. Також виконано одну з рекомендацій GRECO — органу Ради Європи з антикорупційного моніторингу щодо прийняття закону, який регулював би відносини народних депутатів України із лобістами й іншими третіми сторонами, які бажають вплинути на законодавчий процес.

Нагадаємо, закон визначає правові засади лобіювання в Україні як дій з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.

Текст закону визначає:

• термінологію у сфері лобіювання;
• сферу дії закону, зокрема, діяльність, яка не є лобіюванням;
• принципи лобіювання;
• питання створення Реєстру прозорості як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про суб’єктів лобіювання та їх звітність;
• правові засади здійснення лобіювання, зокрема, методи лобіювання, обмеження щодо предмета лобіювання, вимоги до договору лобіювання, права та обов’язки суб’єктів та об’єктів лобіювання, а також права та обов’язки клієнта за договором лобіювання;
• звітність суб’єкта лобіювання, що вноситься до Реєстру прозорості;
• моніторинг дотримання вимог законодавства з питань лобіювання, зокрема щодо достовірності відомостей, що подаються суб’єктами лобіювання до Реєстру прозорості, а також достовірності відомостей, зазначених суб’єктами лобіювання у звітах, здійснює Національне агентство у межах повноважень та на підставах, визначених цим Законом та Законом України «Про запобігання корупції».

Закон має набрати чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через два місяці з дня початку функціонування Реєстру прозорості, але не пізніше 1 січня 2025 року, крім окремих пунктів розділу «Прикінцеві положення», які набирають чинності та вводяться в дію з дня опублікування цього Закону або з дня введення його в дію.

10 січня 2024 року Верховна Рада прийняла у першому читанні урядовий законопроєкт «Про доброчесне лобіювання» № 10337.

31 січня організації громадянського суспільства ініціювали публічний процес збору підписів під спільною заявою, в якій закликали депутатів змінити законопроєкт про лобіювання, що в тому вигляді загрожував свободі й демократії. Утім, ключові пропозиції представників ГО, що входили до складу робочої групи з підготовки законопроєкту при Комітеті ВР з питань правової політики, були відхилені.

Про дискусію щодо регулювання лобізму «Детектор медіа» детально писав у 2020 році після реєстрації одразу чотирьох законопроєктів, які розкритикували експерти інститутів громадянського суспільства.

Фото: facebook.com/verkhovna.rada.ukraine