На громадському марафоні «Зима 2023-2024: іспит на стійкість», організованому Національною платформою стійкості та згуртованості, виступили регіональні координатори/-ки Платформи, представники/-ці громадських організацій, державних структур і галузеві експерти. Серед промов ми виокремили три ключові напрямки розвитку країни, щоб успішно «пережити» зиму.

Економічна стабільність

Основним принципом стійкості в питаннях безпеки та виживання директор із науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук визначає самоорганізованість і підприємництво. «Зараз дуже важливо креативно, майже без грошей почати щось робити, тому що сьогодні 60 % наших видатків — це видатки наших союзників, які нам дають гроші. Не факт, що вони даватимуть їх завтра в таких же масштабах», — сказав він.

Надія на самих себе та творче підприємництво — це, на думку Анатолія, і є стійкість. За його словами, в умовах, коли великі заводи стають ціллю ворога і їх не будуть відновлювати, відповіддю є власне виробництво й торгівля.

Думку підтримав і фінансовий експерт, ексзаступник голови правління «Ощадбанку» Андрій Стецевич. «Той, хто має що втрачати, буде битися за своє. Впевнений, що є пряма залежність між наявністю малого бізнесу в регіоні та його стійкістю до викликів», — сказав він.

Залученість громад і спільне бачення

Учасники марафону говорили про потребу громадської участі в процесах на всіх рівнях. На думку Михайла Золотухіна, регіонального координатора Національної платформи стійкості та згуртованості в Миколаївській області, демократія участі, тобто залученість жителів громад до прийняття рішень — запорука відкритості та прозорості, а отже й відсутності корупції.

Максим Залевський, координатор мережевої спільноти Global Ecovillage Network, розповідає, що бачить майбутнє маленьких екопоселень саме у взаємодії. Екопоселення — це невеличкі спільноти від 3–5 до 10–20 сімей, які живуть за містом. Максим Залевський розповів, що після початку повномасштабного вторгнення Global Ecovillage Network активно приймала переселенців, завдяки чому деякі поселення виростали в п’ять разів. Для цього реставрували цілі вулиці сіл: повертали до життя пічки, розчищали криниці, ставили бойлери тощо.

Влодко Зотов зі спільноти архітекторів Бюро GA розповів, що зараз є шанс відійти від радянських принципів містобудування, які не передбачають участі жителів громади в її відбудові, й почати застосовувати інтегроване планування. Світову методологію планування території ввели у правове поле України у 2022 році, розповів він. В її основі, з одного боку, лежить робота з користувачами території, а базу для ухвалення проєктних рішень становлять експертні висновки. «Немає планів — немає інвестицій, кредитів, грантів. Ніхто не буде давати фінансування, поки не побачить плани. Поки ми не можемо будувати, але можемо планувати», — сказав Зотов.

Відновлення тут і зараз

За словами учасників марафону, перед державою, громадськими організаціями, волонтерами, які допомагають прибирати руйнування та відновлювати будівлі, весь час постають питання: відновлювати зараз чи дочекатися перемоги, а також чи треба відбудовувати те, що знову можуть зруйнувати. Віталій Селик, співзасновник спільноти «Сміливі відновлювати», сказав, що відновлення має бути постійним процесом. «Треба розуміти, що нам потрібно вже сьогодні пристосовуватися до тих умов, в яких ми живемо. Пошкодили — відбудовуватися», — сказав він. На думку спікера, чекати слушного моменту можна довго, адже ніхто не може передбачити розвиток ситуації на фронті. За словами Селика, «жити в руїні — це не відповідь, тож треба відновлюватися вже сьогодні, у місцях, де ми живемо».

Нагадаємо, Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована в лютому 2018 року. Стратегічним пріоритетом декларується стійкість держави та суспільства, згуртованість та єдність. Ініціатива реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Побудова стійкості в конфлікті шляхом діалогу». Її втілює СМІ (Фонд миру Марті Ахтісаарі) спільно з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ).

На титульному фото — директор із науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук; джерело — Національна платформа стійкості та згуртованості